Logo Logo
Ми оновлюємо сайт, тому деякі елементи можуть невдало відображатися, це тимчасово.
Йоль, або ж Коляда: день зимового Сонцестояння

Зимове Сонцестояння 2024 ❄️ Свято Йоля або ж Коляди

Йоль, або ж Коляда — день зимового сонцестояння, що позначає сакральний момент Сонцевороту, свято, орієнтоване на найкоротший день року та трансформаційний перехід в літо.
Buddha Mind — езотеричний магазин: карти таро, аромотерапія, книги, чайне приладдя
Використовуй промокод ESOTERA та отримай 10% знижки!

Якщо ви коли-небудь цікавилися, чому існують «12 днів Різдва», то відповідь ймовірно полягає в язичницькому святкуванні зимового Сонцестояння, відомого як Йоль (Jōl) — що позначає сакральний момент Сонцевороту, свято, орієнтоване на найкоротший день року.

Для древніх народів розуміння космогонічних циклів природи було критично важливим, і святкування днів Сонцестояння та Рівнодення є стародавньою язичницькою традицією, що передує християнству на кілька тисяч років. Споруда Стоунхендж в Англії, яка виникла близько 3000 р. до н.е., відома містичним зв’язком із Сонцестоянням, так само як і монумент Ньюгрейндж в Ірландії того ж періоду.

Слово «Сонцестояння», походить від латинського sol (сонце) та sistere (зупинитися), та вказує на момент, коли сонце завмирає, змінюючи свій напрямок після досягнення найвіддаленішого положення. Під час Йольських свят народи Скандинавії відзначали «повернення сонця», оскільки дні починали знову зростати. Як період відродження, вони також вшановували померлих і пропонували жертви за плодючість, сподіваючись на добрий урожай у наступному році. Протягом ночей Йоля — не працювали, а конфлікти та сварки ставалися в сторону, щоб зберегти сакральність цього моменту.

Протягом трьох днів після Зимового Сонцестояння висота Сонця на небі залишається незмінною, а потім воно поступово підійматися, збільшуючи тривалість світлового дня. З Зимового Сонцестояння в Північній півкулі розпочинається астрономічна Зима, а в Південній – астрономічне Літо.

Твій корисний простір!

Святкуючи Коляду та початок нового Кола Ладу під час Зимового Сонцестояння, українці зазвичай відзначають цей період 21 грудня (у звичайні роки) та 22 грудня (перед початком високосного року).

Сонцеворот позначає поворот Сонця на Весну після найкоротших днів та найдовших ночей Зимового Сонцестояння та початок Нового Сонячного циклу, Кола ЛадуНоволіття — нескінченний колообіг земного життя навколо Сонця, вияв його циклічного самооновлення в безмежжі Космічного Ладу.

Віддавна українці називають Сонце – Колом або Ладом, а дух Зимового Сонця та свято на його честь – Ко-Лад або Коляда: «Божеством наших праотець було світле Сонечко. Звали його Лад…і звали той празник Ко-Ладу, з чого походить слово Коляда» – підтвердив Юрій Федькович, спираючись на вивчення української календарної обрядовості.

Чотири положення Сонця в його видимому бігові по колу небесної сфери визначають Сонячний Колодар – найточніший календар, бо визначається колообігом Сонця по екліптиці – великому колу Небесної сфери та колообігом Землі навколо Сонця по своїй орбіті. Сонячний Колодар позначає чотири великі пори в Сонячному циклі, що їх ознаменовують духи Сонця: весняний Ярило (Великдень), літній Купало (Івана Хрестителя), осінній Сіморгл (свято Сіменник або Літопровідець), зимовий Коляда (Різдво).

У період Зимового Сонцестояння Сонце опускається на Небі найнижче, оскільки Північний полюс Землі найбільше відхилено від Сонця. Таким чином, Зимове Сонцестояння визначає початок астрономічної Зими в Північній півкулі, тоді як в Південній півкулі розпочинається астрономічне Літо.

Момент завершення попереднього та початок нового астрономічного Сонячного циклу називається Коловорот, Сонцеворот. Сонячний цикл – це повний період обертання Землі навколо Сонця між Зимовими Сонцестояннями, який розпочинається та завершується на Коляду – в період Зимового Сонцестояння.

Чому Зимове Сонцестояння та Сонцеворот стали визначальними в оновленні Сонячного циклу – Кола Ладу? Тому що люди найважче переживають короткі зимові дні та довгі ночі із холодом і темрявою, і найбільше радіють початку зростання дня та скороченню ночі. Зимове Сонцестояння – це найкоротший і найхолодніший день Зими, який в українській міфології називається Корочун.

Після Сонцевороту відроджується живильна сила оновленого Кола-Сонця і починає прибувати день. Коляда, як дух оновленого Сонця, позначає перемогу світла над темрявою – оновлення Життя.

Сонцеворот позначає початок нового Сонячного Кола (циклу) та віщує наближення Новоліття. Українці традиційно називають повний колообіг Землі навколо Сонця Літом, а не роком, оскільки в агрокультурі основною, продуктивною порою є Літо, яке розпочинається з Весни. Таким чином, відлік часу в Природі та людському Світі ведеться за літами, починаючи з весняних моментів, та єдністю відліку віку.

У Сонцеворот Земля вступає в новий Сонячний цикл – Новоліття та починає приймати на себе життєву силу Сонця – так розпочинається поступове оновлення земного життя, хоча у цей зимовий період ще властиві холод, оспалість та малорухомість. Тому на святі Коляди українці говорять: “Сонце повертає на Весну, а Зима на мороз” чи “День прибуває – на Літо повертає!”.

Коляда – четверте свято Сонячного Кола (циклу) – найдавніше, палеолітичне свято оновлення життя в період Зимового Сонцестояння та Сонцевороту. Палеолітичний Коляда узвичаївся в хліборобському Сонячному колодарі разом з аграрними обрядовими подіями: Велико-Днем, Купалом, Сіменником-Літопровідцем.

Святкують Коляду зимовими хоровими співами – колядками, а також печуть обрядовий хліб – Колач, який символізує безмежжя, вічність Сонячного Кола та Родового Кола.

Твій корисний простір!

Із саг нам відомо два терміни: jólablót (святкова жертва) і midvinterblót (середзимова жертва). Виникає питання, чи були це два терміни для одного й того ж обряду чи різних. Вчені обережні щодо припущень, але, на мою думку, вони є однаковими.

Багато нео-язичників вирішили відзначати це як Дванадцять днів Йоля, завершуючи останнім днем на Дванадцятому вечорі. Оскільки давні календарі використовували різний метод вимірювання часу, святкування Сонцестояння, а також пізніші різдвяні обряди можуть відрізнятися від місця до місця в залежності від різниці в календарях. Це ускладнюється тим, що християнство та їх лідери також змінювали дати та святкування, що викликало низку синкретизацій. Для християн Папа Юлій I у 4 столітті визначив 25 грудня як день народження Христа, і пізніше у 567 році Совіт Тура офіційно проголосив, що Дванадцять днів слід святкувати від Різдва до Богоявлення. Пам’ятайте, Різдво існує в грудні через те, що християни приєднали своє релігійне святкування до існуючих свят в Римській імперії, пов’язаних із Сатурналіям або богом Мітрою. З поширенням християнства в Європі ми бачимо, як ця синкретизація знову зливається при зіткненні з германськими культурами. Через все це немає жодного абсолютно правильного часу, оскільки календарі постійно змінювались, а дати переміщувалися, і ми маємо ряд можливих дат від грудня аж до січня.

В археологічних джерелах є кілька рунічних артефактів скандинавського календаря, які вказують на святкування під назвою midvinternatterna (Зимові ночі) приблизно з 12 по 14 січня (юліанський календар) або 19-21 січня (григоріанський календар, яким ми користуємося сучасній західній цивілізації). Хоча це, здається, неспівмірно пов’язано з сонцестоянням, є записи в римських джерелах, які розповідають про те, що германські племена збиралися під час ночей нового або повного місяця.

Ми знаємо, що святкування Юла не завжди тривало дванадцять днів. У нарисі Коло Земне: Сага про Хакона Доброго говориться, що колись воно тривало три дні, або наскільки довго вистачало пива та їства. Ніч, коли воно починалося, відома як ніч різанини, коли тварини ритуально умертвляли. Сага про Інґлінґів також говорить про жертвопринесення тварин. М’ясо використовувалося пізніше для годування спільноти та підношення Богам. Ми також знаємо про практику людського жертвопринесення під час інших ритуальних обрядів під прапором Північної Традиції. У Сагах про Інґлінґів розповідається про те, як шведського короля Домальда приносили в жертву для допомоги в роках та голоду, сцена, відома завдяки шведському художнику Карлу Ларссону в його Мідвінтерблот.

Дослідити 🌕
Твій корисний простір!

У наших предків було звичаєм у період Йоля днем спати, а вночі весело святкувати. Зараз ми відзначаємо лише останню, 12-у Ніч Великого Йоля.

Avatar photo

Петро

Ом! Я є автором порталу, з яким ти наразі взаємодієш. Екзотичні практики та інструменти входження в Стан стали невід'ємною частиною мого життя відкарбувавшись у моїй свідомості. Мені близька філософія етичної взаємодії та екологічного співжиття з природним середовищем. Я вважаю, що це ключовий аспект нашого гармонійного майбутнього. Мене заворожує східна культура, її чарівність та глибоке філософське підґрунтя, і я маю намір ділитися цими знаннями з вами ॐ.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *