Цілісність людини. Шлях усередину себе

Самодослідження та спостереження

Більшості людей, які стали на шлях самовдосконалення, зустрічалося поняття цілісності людини як основного, чого треба досягти у роботі над собою. Це поняття так само, як і поняття усвідомленості, стало настільки звичним для нашого розуму, що він його перегортає, не замислюючись, як щось зрозуміле.

Але якщо придивитися навколо і бути чесним із самим собою, чи багато ми знайдемо цілісних людей? Чи багато хто з нас точно знає, чого хоче від життя, від себе, а якщо й знає, то яка ймовірність того, що це справді наші бажання та цілі, а не нав’язані нам кимось? Чи так очевидно, що собою являє принцип цілісності людини? І чому набуття цієї якості таке життєво необхідне і водночас так рідко зустрічається?

По-перше, як це не банально звучить, треба зізнатися собі в тому, що цієї якості поки що немає. Дуже важливо поспостерігати за собою та побачити, що цьому заважає і що цілісністю не є.

І ось перша практика: поспостерігати за своєю множинністю, зміною настрою залежно від зовнішніх обставин; відстежити бажання, які можуть бути дуже суперечливими; переглянути цілі, які можуть бути чужими. При цьому важливо запитувати себе: «Хто (що) в мені зараз це хоче робити, думати, діяти?» Друге питання — це: “Навіщо мені це думати, робити, бажати?”

Тобто, перший крок – це побачити, як все насправді. Це збирання стратегічної інформації. Не можна засуджувати себе і впадати в драматизм з приводу своєї недосконалості. Це сильна перешкода і спроба Його відвести нас від справжньої мети. Тому просто спостерігаємо та збираємо дані для подальшої роботи. Виглядати це може приблизно так: Я знаю, що їсти рафіновану їжу шкідливо, але все одно це роблю — це не є цілісністю. Сьогодні я в хорошому настрої, бо мене похвалили, а завтра в поганому, бо мене образили – це не цілісність. Сьогодні я хочу медитувати в горах, а завтра хочу будувати успішну кар’єру – це не є цілісністю». І так далі. Побачити свою суперечливість і зібрати про це якнайбільше свідчень – вже добра половина на шляху до здобуття себе сьогодення.

По-друге, потрібно досліджувати себе. Яким є наш склад? Що таке цілісність людини? Дух – душа – тіло. Які потреби тіла, які – душі та духу? При найближчому розгляді нам стане зрозуміло, що це різні потреби, а найчастіше й протилежні одна одній. Це обов’язково потрібно враховувати при роботі над собою та вміти грамотно розставляти пріоритети, не обмежуючи при цьому жодної з наших сторін. На цьому етапі ми намагаємося зрозуміти, що ж таке духовно-тілесна цілісність, що характеризує окрему людину як усвідомлену особистість.

У нас також є деякі центри, які виконують певні функції. Є найвищі центри, і є нижчі. Кожен має займатися своєю справою і не втручатися у роботу іншого. Щодо потреб, то у цілісної людини все перебуває в гармонії. Немає нехтування тілом і душею заради духу чи навпаки.

Якщо простежити це з прикладу йоги, то побачимо дуже здоровий підхід і системність у розвитку себе. Обов’язково приділяється необхідна увага такої необхідної речі, як фізична цілісність людини, тобто тілу. Воно має бути здоровим, сильним та витривалим. Для цього розроблено правильне харчування, комплекси асан та очищення.

Духовна цілісність людини

Духовна цілісність людини – це дотримання моральних законів, за якими влаштований Всесвіт.

В такому випадку – яма та німа. Вшановуючи та виконуючи ці закони, Душа розквітає і розвивається, відчуває радість і повноту, а також стає здатною розпізнавати цілісність зовнішнього світу. Для розуму в йозі концентрація та медитація. Це наводить неспокійний розум, що метушиться в рівновагу і дозволяє йому виконувати його справжню функцію. Що стосується енергетичних центрів – вони мають бути гармонійно розвинені. Причому акцент необхідний розвитку саме нижніх центрів, оскільки вищі вже й так розвинені. Саме в цьому сенсі всі ми спочатку досконалі.

Що ж не так у нас із нижчими центрами? Ця тема досить велика, тому обмежуся деякими основними положеннями. Усі процеси, які у нас, матеріальні, різниця лише у тонкощі матерії. Є груба матерія і є тонка. Для того, щоб все функціонувало, потрібна енергія, яку наш організм виробляє щодня.

Самоусвідомлення

Тут доречно навести одну східну притчу, яка добре ілюструє таку нашу природу. У ній відсутню цілісність людини порівнюють з будинком, де немає ні господаря, ні керуючого, а лише натовп слуг, які забули про свої обов’язки. Ніхто не бажає робити свою справу, але кожен намагається хоч на мить зайняти місце господаря та покомандувати. У такій ситуації будинку загрожує серйозна небезпека. І можливість врятуватися для решти більш тямущих слуг полягає в тому, щоб вибрати зі свого середовища тимчасового керуючого, який змусить кожного виконувати свою справу. Кучера він відправить до стайні, кухаря – на кухню, садівника – до саду тощо. Таким чином, можна підготувати будинок до приходу справжнього керуючого, а потім і господаря. Ця дуже глибока притча зустрічається у багатьох східних навчаннях та у Євангельських текстах, у різних варіаціях. Вже тільки здатність побачити це все в собі є сильною практикою, щоб почати формувати цілісність особистості, а також є половиною справи. Саме це мали на увазі давні, коли казали: «Пізнай себе!».

Другою половиною буде глибоке усвідомлення свого становища, фактично ми побачимо себе у своєрідній в’язниці, а потім – формування твердої рішучості звільнитися. Ця тверда рішучість сформує групу «я», яка стане тимчасовим керуючим, а подальша робота в цьому напрямку дасть змогу виявитися справжньому господареві. Кожен із нас, хто хоче бути цілісною людиною, а це означає такою людиною, яка точно знає, чого вона хоче, і здатна досягати цього; цілі якого не суперечать законам Всесвіту; який здатний бути в гармонії з собою та оточуючими; який здатний усвідомити цілісність світу і від цього щасливий, може здолати цей шлях.

Нашими помічниками на цьому шляху будуть гармонійна система розвитку, в моєму випадку це йога, що розвиває цілісність всього організму; спостереження за собою та усвідомлення своєї множинності; група однодумців для взаємодопомоги та підтримки, особливо у скрутні моменти; в ідеалі — вчитель або наставник, який знається на цих питаннях. За відсутності такого, відповідна література на цю тему.

Резюмуючи вищесказане, перерахую необхідні перші кроки на шляху набуття цілісності:

• Послідовно спостерігаючи за собою і намагаючись бути усвідомленим у своїх спостереженнях, побачити реальний стан справ у собі;
• Переглянути свої цілі та бажання на предмет «свої та чужі». Вони можуть бути нав’язані нам батьками, близькими та значущими людьми, соціумом, особливо у сфері споживання. Свої справжні потреби ми часто не усвідомлюємо, зате ганяємося за штучно створеними та представленими нам абсолютно необхідними за допомогою художньої літератури, фільмів та реклами;
• Потім, побачивши, з чого складається наша в’язниця і на що йде життєва енергія, ми зможемо заощаджувати цю енергію для свого розвитку та одночасно планувати втечу. На цьому етапі особливо стануть у пригоді однодумці та карти втечі, тобто необхідні знання про наш пристрій, покладені в якусь струнку систему, що стосується всієї людини (дух, душа, тіло).

Усуваючи крок за кроком множинність в собі, ми починаємо розуміти, що таке цілісність життя людини, і в результаті ми стаємо Господарями у власному царстві. А тому, хто зміг стати господарем у малому, можна вже довірити та щось більше. Але це вже окрема тема.