Третій ступінь йоги: Асана 🤸‍♂️ Підготовка тіла до медитації

Асана: третій ступінь йоги

Якийсь чоловік приходить на перше заняття йоги. Встає на килимок, тягнеться, гнеться, напружується і розслабляється — він уперше виконує незвичні гімнастичні вправи, які називають викладачем «асанами». Практика закінчується: у тілі приємна втома, в умі спокій та умиротворення. Він йде додому. Йога для нього залишається лише цікавою і привабливою варіацією фітнесу. Стійка на голові, поза лотоса, хитромудрі баланси і гнучке тіло — вдосконалення асан стає для практики кінцевою метою. Помилково…

То що ж є асани хатха-йоги? Навіщо потрібне фізичне самовдосконалення? Як і чому тіло необхідно пізнавати та приборкувати? Спробуємо розібратися з цими поняттям, щоб практика всіх йогів-початківців стала більш глибшою і усвідомленішою.

Згідно з класичним підходом до йоги, відомого як Восьмиступінчаста йога Патанджалі (II в до н.е.), асаною є стійка і зручна сидяча поза. Разом з ямою, ніамою, пранаямою асана входить до так званої зовнішньої гілки раджа-йоги. Раджа-йога, у свою чергу, спрямована на контроль розуму за допомогою медитації, усвідомлення різниці між реальністю та ілюзією та досягнення звільнення.

Асана готує людину до подорожі у свій внутрішній світ і осмислене сприйняття реальності.

Навіщо потрібна практика асан?

Тобто після засвоєння обітниць ями та ніями асана допомагає людині підготувати тіло і разом з пранаямою зробити перший крок до глибоких медитативних практик, в яких можна осягати свій внутрішній світ і просуватися ступенями саморозвитку аж до самадхі. Тому в йога-сутрах Патанджалі з численних асан хатха-йоги увага приділена лише медитативним положенням, таким як падмасана та сіддхасана.

Стародавній текст «Хатха-йога прадіпіка», записаний у XV столітті Свамі Сватмарамою, представляє асану як першу частину хатха-йоги. У шлаку 17 записано, що «практикуючи асану, людина набуває стійкості тіла і розуму, свободи від недуг, гнучкість кінцівок і легкість тіла». Асана розглядається тут як спеціальне становище тіла, яке відкриває енергетичні канали та психічні центри.

Тобто під час занять хатха-йогою відбувається очищення тіла та придбання контролю над ним за рахунок зміни потоків прани. Практика асани представлена ​​як найважливіша частина в хатха-йозі, оскільки нарощування контролю над тілом зрештою дозволяє набути контролю над розумом.

Незважаючи на докладний опис і детальне вивчення асан, Сватварама в шлаку 67 нагадує, що «асани та інші просвітлювальні засоби слід практикувати в системі хатха-йоги, доки не буде досягнуто результату в раджа-йозі». Тим самим хатха-йога є динамічним і підготовчим базисом для кульмінаційної раджа-йоги.

Вивчаючи першоджерела, бачимо, що хатха-йога і вдосконалення асан розглядаються не як самоціль, не як оздоровча практика, а як ступінь самовдосконалення, що передує тривалій подорожі людини у свій внутрішній світ і осмислене сприйняття реальності. Практика асан дозволяє випробувати три рівні саморозвитку: зовнішній, який робить тіло сильнішим; внутрішній, що дозволяє розуму бути стійким; і, нарешті, більш глибинний, що зміцнює і перетворює Дух людини.

Практикуючи асану, людина набуває стійкості тіла і розуму, свободи від недуг, гнучкість кінцівок і легкість тіла.

Зовнішній рівень. Фізичний аспект йогічних вправ

Сучасна людина відокремила тіло від розуму, а душу викинула з повсякденного життя, забувши, що тільки єдність цієї трійці забезпечує йому здоров’я та можливість розвиватися. Хатха-йога дозволяє повернути пильну увагу до тіла. Під час занять людина розуміє, що здоров’я не купиш і не здобудеш, випивши таблетки; воно заробляється згодом, працею, повагою та дисципліною.

Здоров’я через практику асан постає у новому світлі – не як готовий результат, бо як постійний і безперервний процес.

Інтерес до асан заради здоров’я, підтримки форми та розвитку гнучкості – споконвічні приводи зайнятися йогою. Але цей сприятливий вплив не обмежується лише анатомічним та зовнішнім ефектом. Міцне тіло – лише гідна основа йоги, але не кінець шляху. Здоров’я в йозі сприймається як можливість вільно займатися духовним пошуком. Тіло постає як інструмент та ресурс, яким нас забезпечили на шляху до досягнення внутрішньої свободи. Адже поки людина не знайшла здоров’я, її свідомість буде приречена перебувати у владі тіла, і, тим самим, вона не зможе розвинути та заспокоїти розум.

У неприборканому тілі – неприборканий розум, влада над тілом дає владу над розумом.

Будда

Проте приборкання тіла – непросте завдання. Практикуючи асани та зміцнюючи тіло, людина неминуче стикається з болем. Біль завдає не йога сам собою. Біль завжди присутній у тілі, просто він прихований. Людина роками існує, мало усвідомлюючи тіло. Коли починаються заняття, болючі відчуття миттєво спливають на поверхню. Атрофовані м’язи, які ми намагаємося розробляти, раптом починають голосно заявляти про себе. Важливо зрозуміти, що у йозі біль – це вчитель. Асани допомагають розвивати терпимість у тілі та розумі, щоб у житті нам було легше переносити напругу.

Прогини тому дозволяють розвивати мужність і стійкість, баланси виховують терпіння, витяги розвивають гнучкість, скручування та перевернені асани вчать дивитися світ під іншим кутом.

Усвідомленість в асані — це стан, коли поняття об’єкт і суб’єкт зникають, а дія і внутрішня тиша йдуть пліч-о-пліч. Свобода тіла породжує природний еволюційний перехід до свободи розуму, а далі — до найвищого звільнення Духа.

На зовнішньому рівні розвитку знання здобувається через практику асан лише у боротьбі, терпінні та дисципліні. Подолання болю, уміння знаходити зручність у дискомфорті, а також уміння рухатися крізь напругу наближає людину до духовного сенсу йоги — набуття внутрішньої свободи через страждання.

Через практику асан та подолання болю видніється світло самопізнання.

Внутрішній рівень. Асана як важіль для трансформації розуму

У світі людина використовує своє тіло, отже перестає його відчувати. Пересуваючись від ліжка до машини, до столу, знову до машини та ліжка, вона перестає сприймати тіло свідомо. Хатха-йога вчить наділяти наші рухи інтелектом, перетворюючи їх на дію.

Під час виконання асан ми розвиваємо гостру чутливість, вчимося знаходити тонку грань між егоїстичними поривами та реальними можливостями тіла. Кожна клітина під час заняття наче стає відчутною. Поступово розвивається внутрішнє бачення, відмінне від звичайного спостереження очима.

Наприклад, згинаючись у Пащімоттанасані, людина не просто бачить коліна і намагається дотягнутися до них чолом, вона відчуває натяг дрібних м’язів у ногах, руках та спині. Уважно відстежуючи роботу в асані, у йога з’являється можливість спостереження через зорове сприйняття, саме через усвідомленість і підключення інтелекту до розуміння власної плоті.

Тільки наявність розуму та чутливості під час виконання асани дозволяє тілу розвиватися. Адже як тільки втрачається невидимий контакт розуму і тіла, асана стає неживою, млявою, і потік усвідомленості згасає.

Розвиток усвідомленості в асані — це не просто концентрація та гострота спостереження за руками та ногами, це насамперед прагнення до гармонійної взаємодії тіла та розуму.

Усвідомленість в асані — це стан, коли поняття об’єкт і суб’єкт зникають, а дія і внутрішня тиша йдуть пліч-о-пліч.

Тільки у випадку, коли тіло усвідомлюється у внутрішньому безмовності від передпліч до кінчиків пальців, від стегон до підошви ступнів, від основи хребта до верхівки голови, розум стає пасивним і вчиться розслаблятися. Стан пильного спокою в асані зупиняє і перетворює розум, перетворюючи йогу з фізичної на духовну практику.

Свобода тіла породжує природний еволюційний перехід до свободи розуму, а далі — до найвищого звільнення Духа.

У неприборканому тілі – неприборканий розум, влада над тілом дає владу над розумом.

Саме через розвиток усвідомленості в асані, через уміння зупиняти вихор думок та емоцій, ми готуємо тіло до медитації та самоспоглядання.

Асани необхідні, щоб людина підготувала тіло до внутрішнього самопізнання. Асанами ми розкріпачуємо суглоби, зміцнюємо м’язи та тим самим готуємося сісти в стабільну позу і посидіти хоча б годину із заплющеними очима.

Розвиток усвідомленості з урахуванням тіла служить якорем для концентрації: під час медитативної практики для зупинки збудженого і неспокійного розуму, переслідуваного спогадами, судженнями й фантазіями, ми можемо звернутися до фізичного досвіду і перенести увагу тілесні відчуття і дихання. Через практику асан ми розвиваємо вміння перенаправляти увагу, занурюватися в себе і стовідсотково перебувати у відчутті «тут і зараз».

Глибинний рівень. Асана як стадія духовного розвитку

Наполеглива практика асан і пранаями дозволяє нам наблизитися до глибинного рівня йоги, коли приходить розуміння, що розвиток матеріальної оболонки не є самоціллю. Тіло необхідно пізнавати та утихомирювати не заради задоволення та самолюбування.

Досягнення спокою у кожному суглобі, у кожному м’язі необхідно лише у тому, щоб наблизитися до звільнення душі з кайданів матеріальності.

Коли ми здатні усвідомлювати своє тіло та контролювати розум, нарешті з’являється можливість звернутися до внутрішнього світу. Через практику асан ми поступово наближаємося від периферії до центру, від тіла до рівня серця. На глибинному рівні людина опрацьовує асани не з егоїстичних спонукань: заради здоров’я, краси чи гостроти відчуттів, а задля досягнення Самості та близькості до божественної суті.

Зазнаючи страждань в асані та опір Его, ми ростемо духовно, розвиваємо свідомість від простого до складного, еволюціонуємо, тим самим гармонізуємо організм із природою і висловлюємо глибоку відданість Богу.

Уважна робота з тілом допомагає нам поступово рухатися від грубого тілесного рівня до ментального та духовного, крок за кроком осягаючи своє початкове «Я».

Реалізувати божественне екзистенційне призначення можна лише за допомогою втіленого інструменту Душі – тлінного тіла із плоті та крові.

Б.К.С Айенгар

Ом! ॐ