Тваринний білок 🐷 Чи потрібен він нашому організму?
Тваринний білок
Білок. Це таке чарівне слово, яке є головним аргументом у суперечці щодо шкоди чи користі м’яса. Більшість людей до ладу не знають, що це за такий звір і навіщо нам цей білок потрібен, але те, що без нього ми всі помремо, не приходячи до тями, ми чуємо з дитинства.
Парадокс полягає в тому, що білок організму начебто й не потрібен. Наш організм потребує амінокислот, які (у тому числі незамінні) є в рослинній їжі, або ж синтезуються мікрофлорою кишечника. І щоб забезпечити своє тіло білком, не обов’язково до кожного прийому їжі додавати щось м’ясне.
Однак тут, звісно, можна заперечити. Мовляв, що там слон! Мало який у нього обмін речовин, все-таки людина — зовсім інша справа. Справедливе зауваження. Тоді візьмемо за приклад саму людину. Перші місяці, або навіть роки життя, людина харчується материнським молоком, відсоток білка у якому — загалом 1 г. на 100 мл. продукту. Слід зазначити, що це втричі менше, ніж у коров’ячому молоці. Ну і найголовніше — як не дивно, але при такій нікчемній кількості білка дитина саме під час грудного вигодовування суттєво додає у вазі, і взагалі основне зростання організму людини припадає саме на перші роки життя. І знову питання: як дитина при такій нікчемній кількості білка не тільки не вмирає, але ще й примудряється активно рости, що називається, не по днях, а по годинах?
Та й найголовніше — навіть якщо хтось вважає таку дієту «незбалансованою», що ж виходить: невже сама природа помилилася і не врахувала, що дитині в цей період потрібно більше білка? Певне що так, мабуть, помилилася. А ось виробники синтетичних сумішей для годування помилку цю виправили.
Одним словом, у питанні необхідності м’яса, як і раніше, багато спірних моментів, а рослинних альтернатив м’ясному білку існує дуже багато, наприклад пшеничний білок сейтан що є основою рослинних сосисок та ковбас.
Рослини теж живі — чи можна їх їсти?
Часто можна чути цей наполовину жартівливий аргумент про те, що рослини теж дихають, ростуть, отже, напевно, щось відчувають, тому їх теж не можна їсти. По-перше, варто зазначити, що людина за своєю природою плодоїдна, тобто харчуватися повинна плодами, простіше кажучи, фруктами. І ось тут саме ніякої суперечності немає: після дозрівання фрукти самі падають на землю, тобто рослина вирощує плоди спеціально, щоб їх скинути та таким чином поширити насіння. Тому у разі поїдання людиною фруктів жодної шкоди ні рослині, ні в принципі процесу її життєдіяльності не наноситься.
Що ж до овочів, злаків і так далі, це вже менш природна для людини їжа (яка, до речі, і складніше засвоюється), але навіть у разі вживання цієї їжі говорити про те, що рослина і тварина відчувають однаковий рівень страждань, — це, м’яко кажучи, дивно. Тут діє принцип меншого зла: якщо не можна харчуватися одними фруктами, вживання яких не завдає шкоди рослині, значить потрібно вибирати ті продукти, вживання яких завдає менше страждань навколишньому світу.
Поведінка тварин перед вибоєм ясно дає зрозуміти, що вони відчувають дуже сильні страждання: страх, розпач і таке інше. І, виходячи з цього, цілком очевидно, що вибір на користь вживання рослинних продуктів дозволяє знизити кількість страждань, які ми завдаємо навколишньому світу.
Тип харчування визначає рівень розвитку?
Досить поширена думка, що тип харчування людини багато в чому визначає її рівень духовного розвитку. Ми те, що ми їмо. Та їжа, яку ми занурюємо у себе, впливає на нас фізіологічно та енергетично. Подумайте самі: як на людину впливає шматок мертвого тіла, просочений хімікатами та гормонами, та ще й несе в собі інформацію та енергетику смерті, страждання тощо?
Однак це зовсім не означає, що всі вегетаріанці — блаженні люди, а всі, хто вживає м’ясо, — апріорі неосвічені та агресивні телепні. Що там казати: один такий вегетаріанець у минулому столітті розв’язав світову війну. Виявляючи співчуття до тварин, він чомусь забував виявляти його до людей і спокійно засинав вечорами, знаючи, що в цей момент у всьому світі за його наказом вбивають тисячі людей. Є непрямі докази, що Гітлер був вегетаріанцем саме з етичних міркувань. Як у цю етику вписувалося поголовне винищення слов’ян, євреїв, та й узагалі всіх поспіль, — питання відкрите.
Тому тип харчування не є визначальним фактором, хоч, звичайно, свою роль грає. У тих, хто поки що вживає м’ясо в їжу, є на це свої причини. Часом буває так, що людина вже стала на шлях духовного розвитку, але від м’яса поки що відмовитися не може. Це часто обумовлено кармічними причинами: людині за її кармою потрібно «доїсти» якусь кількість м’яса. Однак тут теж не варто траплятися на цей прийом і займати позицію на кшталт того, що «якщо судилося – значить, їстиму». Все-таки рекомендується рухатися у бік етичного харчування, попри різні труднощі.
Резюмуючи, можна сказати, що бувають як агресивні вегетаріанці (таких, до речі, чимало і «священна війна» на тематичних форумах — яскравий приклад), так і ті, хто їсть м’ясо, але при цьому має духовно-моральні принципи, і так далі. І розглядати цю проблему швидше за все слід так: вегетаріанство глобально не вирішує труднощі на шляху духовного розвитку. Якщо людина вже високоморальна, то вегетаріанство тільки зробить її ще більш доброю, а якщо людина по життю… не дуже хороша, то й відмова від м’яса сама по собі мало що вирішує. Так, людина перестане гробити своє здоров’я та накопичувати негативну карму, але з негативними якостями характеру все одно треба буде боротися.
Вегетаріанство — аскеза чи природне харчування?
Послухавши різних “авторитетів”, деякі вегетеріанці-неофіти фанатично прагнуть одразу виключити м’ясо зі свого життя, але при цьому глибоко в душі вони поки що не готові до цього. Діють підсвідомі установки (на зразок тієї, про яку сказано вище, що без білка життя немає), смакові прив’язки, традиції, звички та таке інше. Однак людина починає виявляти насильство (цього разу вже до себе), а в результаті виходить саме той самий агресивний фанатик-вегетаріанець, дивлячись на якого так і хочеться сказати: «Краще ти їв би м’ясо». І такі люди — найефективніша антиреклама вегетаріанства.
Тому перехід до вегетаріанства має бути свідомим. Мало усвідомити проблему страждань тварин, шкоди здоров’ю, екології тощо. Тільки в тому випадку, якщо ваше тіло і розум просто відкидають м’ясну їжу, це є природним переходом. Можливо, спершу слід зробити над собою зусилля. Спробуйте на якийсь час відмовитися від м’ясної їжі. І вже за кілька місяців очищений від токсинів організм сам не захоче приймати нову порцію отрути. Та й свідомість паралельно з тілом також очиститься. Однак, якщо відмова від м’яса завдає сильних страждань, то варто задуматися: можливо, ви поки що до цього не готові.
Як відбувається перебудова організму?
Як сказано вище, з очищення організму потреба (як психологічна, і фізіологічна) буде знижуватися. Чистий стан організму та психіки, який неминуче настане в міру відмови від м’яса, настільки надихає людину, що повертатися до колишнього харчування найчастіше немає бажання.
Також у міру очищення організму відновлюється мікрофлора, яка і виробляє ті самі незамінні амінокислоти та багато іншого. Але це відбувається лише у разі збільшення у раціоні свіжої рослинної їжі. Саме вона є живленням для здорової мікрофлори. Якщо м’ясо замінюється булочками та макаронами, то в цьому випадку і настає те саме виснаження, яким так люблять спекулювати супротивники вегетаріанства.
Тобто слід зрозуміти важливий момент: м’ясна їжа поступово повинна замінюватися не іншими шкідливими продуктами (а саме в цьому є помилка більшості), а свіжою рослинною їжею. Бажано, щоб кількість сирої рослинної їжі у раціоні була близько 70%. Тільки в цьому випадку процеси очищення організму переважатимуть процеси його забруднення. І тоді почнеться очищення організму та його перебудова на новий тип харчування.
Тому в плані перебудови організму важлива не лише відмова від м’яса, а й введення в раціон сирої рослинної клітковини, яка запустить процеси очищення та регенерації організму. Це важливо розуміти. Прибрати з тарілки котлету, залишивши там одні макарони, – це явно стосується здорового харчування трохи менше, ніж ніяке.
Таким чином, правильне харчування – це не основна мета людини. Мета будь-якої розумної істоти – сіяти розумне, добре, вічне. І якщо вегетаріанство призводить до бажання завоювати півсвіту, наслідуючи якусь дивну, м’яко кажучи, ідеологію, то…, одним словом, історія вже знала подібний приклад, і кінець був дуже сумний. І це той випадок, коли хочеться сказати, що краще людина їла б м’ясо. Тому найголовніше – це духовний розвиток, відмова від насильства та агресії. І говорити про співчуття до тварин, якщо поки що людина цього навіть до людей не навчилася відчувати, – це не більше, ніж лицемірство. А харчування – це лише один з аспектів гармонійного життя. І якщо людина живе в гармонії з собою та навколишнім світом, то у неї не буде навіть бажання занурювати в себе продукт страждань та смерті тварин.
Дослідити 🌕
Теж чотири роки тому належада до клубу “агресивних вегетаріанців”, та на щастя я схаменулась. Потім настав період коли я все ж інколи їла м”ясо, але зараз вже цілком свідомо і розважено хочу повністю відмовитись і розпочну з очищення організму та 21 денного голодування.
Так тримати! 🌿