Йоль | Зимове Сонцестояння 2024 🔸 Найкоротша ніч в році

Сакральний момент Сонцевороту

Якщо ви коли-небудь цікавилися, чому існують «12 днів Різдва», то відповідь ймовірно полягає в язичницькому святкуванні зимового Сонцестояння, відомого як Йоль (Jōl) — що позначає сакральний момент Сонцевороту, свято, орієнтоване на найкоротший день року.

Для древніх народів розуміння космогонічних циклів природи було критично важливим, і святкування днів Сонцестояння та Рівнодення є стародавньою язичницькою традицією, що передує християнству на кілька тисяч років. Споруда Стоунхендж в Англії, яка виникла близько 3000 р. до н.е., відома містичним зв’язком із Сонцестоянням, так само як і монумент Ньюгрейндж в Ірландії того ж періоду.

Слово «Сонцестояння», походить від латинського sol (сонце) та sistere (зупинитися), та вказує на момент, коли сонце завмирає, змінюючи свій напрямок після досягнення найвіддаленішого положення. Під час Йольських свят народи Скандинавії відзначали «повернення сонця», оскільки дні починали знову зростати. Як період відродження, вони також вшановували померлих і пропонували жертви за плодючість, сподіваючись на добрий урожай у наступному році. Протягом ночей Йоля — не працювали, а конфлікти та сварки ставалися в сторону, щоб зберегти сакральність цього моменту.

В роки, передуючі високосним, зимове сонцестояння настає 22 грудня. Таким чином, у 2023 році воно розпочнеться о 05:27 за Київським часом.

Протягом трьох днів після Зимового Сонцестояння висота Сонця на небі залишається незмінною, а потім воно поступово підійматися, збільшуючи тривалість світлового дня. З Зимового Сонцестояння в Північній півкулі розпочинається астрономічна Зима, а в Південній – астрономічне Літо.

Космогонічні знання українців

Святкуючи Коляду та початок нового Кола Ладу під час Зимового Сонцестояння, українці зазвичай відзначають цей період 21 грудня (у звичайні роки) та 22 грудня (перед початком високосного року).

Сонцеворот позначає поворот Сонця на Весну після найкоротших днів та найдовших ночей Зимового Сонцестояння та початок Нового Сонячного циклу, Кола Ладу – Новоліття — нескінченний колообіг земного життя навколо Сонця, вияв його циклічного самооновлення в безмежжі Космічного Ладу.

Віддавна українці називають Сонце – Колом або Ладом, а дух Зимового Сонця та свято на його честь – Ко-Лад або Коляда: «Божеством наших праотець було світле Сонечко. Звали його Лад…і звали той празник Ко-Ладу, з чого походить слово Коляда» – підтвердив Юрій Федькович, спираючись на вивчення української календарної обрядовості.

Чотири положення Сонця в його видимому бігові по колу небесної сфери визначають Сонячний Колодар – найточніший календар, бо визначається колообігом Сонця по екліптиці – великому колу Небесної сфери та колообігом Землі навколо Сонця по своїй орбіті. Сонячний Колодар позначає чотири великі пори в Сонячному циклі, що їх ознаменовують духи Сонця: весняний Ярило (Великдень), літній Купало (Івана Хрестителя), осінній Сіморгл (свято Сіменник або Літопровідець), зимовий Коляда (Різдво).

У період Зимового Сонцестояння Сонце опускається на Небі найнижче, оскільки Північний полюс Землі найбільше відхилено від Сонця. Таким чином, Зимове Сонцестояння визначає початок астрономічної Зими в Північній півкулі, тоді як в Південній півкулі розпочинається астрономічне Літо.

Момент завершення попереднього та початок нового астрономічного Сонячного циклу називається Коловорот, Сонцеворот. Сонячний цикл – це повний період обертання Землі навколо Сонця між Зимовими Сонцестояннями, який розпочинається та завершується на Коляду – в період Зимового Сонцестояння.

Чому Зимове Сонцестояння та Сонцеворот стали визначальними в оновленні Сонячного циклу – Кола Ладу? Тому що люди найважче переживають короткі зимові дні та довгі ночі із холодом і темрявою, і найбільше радіють початку зростання дня та скороченню ночі. Зимове Сонцестояння – це найкоротший і найхолодніший день Зими, який в українській міфології називається Корочун.

Після Сонцевороту відроджується живильна сила оновленого Кола-Сонця і починає прибувати день. Коляда, як дух оновленого Сонця, позначає перемогу світла над темрявою – оновлення Життя.

Сонцеворот позначає початок нового Сонячного Кола (циклу) та віщує наближення Новоліття. Українці традиційно називають повний колообіг Землі навколо Сонця Літом, а не роком, оскільки в агрокультурі основною, продуктивною порою є Літо, яке розпочинається з Весни. Таким чином, відлік часу в Природі та людському Світі ведеться за літами, починаючи з весняних моментів, та єдністю відліку віку.

У Сонцеворот Земля вступає в новий Сонячний цикл – Новоліття та починає приймати на себе життєву силу Сонця – так розпочинається поступове оновлення земного життя, хоча у цей зимовий період ще властиві холод, оспалість та малорухомість. Тому на святі Коляди українці говорять: “Сонце повертає на Весну, а Зима на мороз” чи “День прибуває – на Літо повертає!”.

Коляда – четверте свято Сонячного Кола (циклу) – найдавніше, палеолітичне свято оновлення життя в період Зимового Сонцестояння та Сонцевороту. Палеолітичний Коляда узвичаївся в хліборобському Сонячному колодарі разом з аграрними обрядовими подіями: Велико-Днем, Купалом, Сіменником-Літопровідцем.

Святкують Коляду зимовими хоровими співами – колядками, а також печуть обрядовий хліб – Колач, який символізує безмежжя, вічність Сонячного Кола та Родового Кола.