XVII Зірка. Світло надії

У нескінченній множинності істот і речей я знайшла своє місце у світі й у собі, бо це одне й те саме. Мені більше не потрібно продовжувати пошуки, я більше не фіксую жодного образу себе. Я на своєму законному місці. Тут і всюди я перебуваю за власним вибором.

Я перебуваю в кожній частинці пилу, на кожній місцевості, на кожній водній дорозі, на кожній зірці та в кожній частині мого тіла. І як я можу не поважати світ, мої кістки, і мою плоть? Уся ця матерія не належить мені, і мені лише позичили її на певний час, і я поважаю її, бо це — мій храм, той, у якому живе немислимий Бог. Розум є матерія і матерія є розум, всесвіт постійно народжується і розширюється, а в його центрі стою я, схиливши коліна.

Якщо я кажу: “Я є”, я хочу сказати, що перебуваю в тому місці, що підтримує все життя, у цьому нескінченному джерелі енергії, яку я поширюю через мій розум, моє серце, мої статеві органи. Енергії вищої чистоти, які б’ють із мене, очищають світ. Я надаю атмосфері її аромат, воді її солодкість, землі її родючість, і всім океанам їхнє життя. Немає такого місця в космосі, де мене б не було.

Я перебуваю в кожному моменті часу і ніколи не відпускаю сьогодення. Ні минуле, ні майбутнє, ні плани, ні жаль не можуть прикувати мене. Я постійна і вірна своєму місцю, я отримую, і я віддаю. І коли я кажу: “Я у світі й в собі”, це означає, що я віддаюся без застереження, усуваючи будь-яку критику до самого коріння. Я не засуджую. Я люблю і служу.

Я не ділю себе. Я належу, — що означає я благоговію і підкоряюся. Саме з цієї причини я оголена, я гола, як дерево, птах або хмара. Я — це моє тіло, моя плоть і кров, і, тому я вважаю, що неможливо відмовитися від себе. Як я можу не любити те, що має любов до мене?

Так само як я віддаюся Землі, я віддаю себе моїй плоті й кісткам. Так само як я доручаю себе океанам, я доручаю себе моїй крові. Так само як я віддаю себе повітрю, я віддаю себе своїй шкірі. Так само як я віддаю себе зіркам, я віддаю себе своєму волоссю. І яскраво сповнена любов’ю цього раба, я впливаю на світ і на себе. Я дію, іншими словами, я йду з потоком світла, усуваючи перешкоди й передаючи енергію, яка приходить із зірок. Усе, що я можу зробити – це збагатити й очистити, наповнити, зрозуміти й очистити. Я дію в такий самий спосіб і на себе; я відкриваю себе нескінченності, я дозволяю диханню богів циркулювати через усі пори моєї шкіри; я не чиню жодного опору стрімкій циркуляції крові. Я дозволяю всім містеріям пройти через мене. З центру свого живота, що став нескінченністю, я дозволяю народитися Тотальності.

Алехандро Ходоровський