Руна Вунйо (ᚹ): Відпочинок ✦ Глибокий огляд

Космологія північних народів

З богів цій руні відповідає, насамперед, Водан. Крім того, одна маловідома магічна традиція, що сягає англосаксонських джерел, пов’язує цю руну з богом Уллем — або, в англосаксонському варіанті, Вульдором.

Інші рунічні майстри зазвичай перекладають Вунйо як “радість” Асоціації з радістю, очевидно, пояснюються схожістю назви цієї руни з сучасним німецьким словом Wonne, яке, можливо, і справді споріднене з загальнонімецьким Wunjo. Така інтерпретація має деяке право на існування, але для того, щоб глибше проникнути в зміст цієї руни, слід спочатку розглянути споконвічне значення слова Wunjo. Згідно з відомим філологом Якобом Гріммом, у найдавнішій з відомих нам німецьких мов це слово означає «досконалість».

У всіх язичницьких традиціях боги вважаються частково добрими, а частково злими, точнісінько, як ми, люди, з тією лише поправкою, що всі якості, властиві богам, видаються грандіознішим. Вунйо у своїй одиничній іпостасі більш благотворна, ніж можна було б припустити на основі характеристики Одіна в Еддах, християнські укладачі яких зазвичай зображували цього бога розпалювачем розбратів і злим чаклуном.

Вунйо містить у собі всі прекрасні та привабливі якості Одіна/Водана. Одне з прозвань Одіна — Оскі, що означає “виконавець бажань”. У німецькій традиції цьому поняттю відповідає слово Wunsch, значення яке з часом звузилося: зараз воно означає просто «бажання». І німецьке Wunsch («бажання»), і англійське wish і голландське wens, що відповідають йому за змістом, сходять до давньонімецького Wunjo — «досконалість».

Але в більш езотеричному значенні їх слід розуміти як бажання наблизитись до цієї досконалості. І хоча насправді досконалість недосяжна, вона залишається ідеалом, якого ми не втомлюємося прагнути. Вода вважався також подателем всіляких благ і, зокрема, родючості. У цій іпостасі його шанували в давнину материкові німецькі племена, від чиїх звичаїв майже нічого не дійшло до епохи вікінгів, коли Одіна шанувати як бога війни, забувши його найдавніші атрибути.

Пережитки культу Одіна як подавця благ та виконавця бажань збереглися у Голландії, Німеччині та деяких інших країнах у формі свята святого Миколая, яке відзначають 6 грудня. Аж донедавна у Голландії та інших місцях це було найпопулярніше свято у році; особливо його любили діти. Поряд із Різдвом і Великоднем, це ще один приклад того, як християнська церква запозичала свої традиції з язичництва і навіть перетворювала язичницьких богів на християнських святих.

В обрядах і віруваннях, пов’язаних із цим святом, милостиві та благотворні риси Водану виявляються особливо яскраво. Дітям кажуть, що цього дня святий Миколай роз’їжджає по дахах будинків, кидаючи в димарі подарунки для тих дітей, які минулого року поводилися добре. Тим же, хто поводився погано, він приносить зв’язки березових прутів — різки для шмагання. А неслухняних дітей лякають святим Миколаєм: він, мовляв, прийде, посадить тебе в мішок і віднесе.

Яке ж відношення до Водана мають усі ці повір’я? Найпряміше. Незважаючи на деякі відмінності, привнесені християнською традицією, святий Миколай має дуже багато спільного з Воданом. По-перше, святий Миколай їздить по дахах будинків верхи на сірому в яблуках чи білому коні. Його супроводжують слуги — два арапи; обох звуть Zwarte Piet (“Чорний Петро”). Крім того, він хизується в червоному плащі та єпископській митрі, а в руці у нього — довга палиця. Нескладно ототожнити цю картину з традиційним чином Водана, у супроводі двох воронів, що скаче верхи на Слейпнірі, одягненого в плащ і крислатий капелюх і з дорожньою палицею в руці.

Святий Миколай тісно асоціюється з дітьми, у зв’язку з чим варто задуматися про те, які стосунки пов’язують із дітьми Водана. За старих часів небажаних немовлят кидали на перехрестях, надаючи їх у розпорядження Водана та богині Хольди, які забирали їх у свою почет. Потрапляючи у свиту Водана, ці діти приєднувалися до Дикого полювання. Гострокінцевий капелюх і палиця аж до наших днів залишаються атрибутами естрадних фокусників. У голландському фольклорі фігурує капелюх, що виконує бажання, а чарівна паличка, що грає таку ж роль, часто зустрічається в казках і міфах багатьох німецьких народів. Її цілком справедливо ототожнюють із списом (або палицею) Водана/Одіна, яка, крім того, є фалічним символом.

Березові прути, які святий Миколай приносить неслухняним дітям, — це пережиток обрядів, типових для стародавніх свят родючості, яким опікувався Водан: наречений і наречена хлестали один одного березовими прутами, сподіваючись, що це допоможе їм швидше зачати дитину. Береза, зрозуміло, пов’язана з руною Беркана, яку у поєднанні з Вунйо можна використовувати у магічному ритуалі родючості. Підсумовуючи, повторимо, що головна функція Водана у зв’язку з руною Вунйо — це здійснення бажань.

Хробак повзучий з’явився, але нікого не вбив.
Водан взяв дев’ять славних гілок,
Та вбив гада, і той під ударом.
Розпався той на дев’ять частин.

Закляття дев’яти трав

Словосполученням «славні гілки» перекладається англосаксонське wuldortanas. Частина цього слова — ім’я Вульдор, тобто Улль, пасинок Тора. Згідно з традицією, Улль править замість Одіна за його відсутності; колись він займав дуже важливе становище серед богів. Але, як би там не було, «славні гілки» пов’язані з магічними операціями та з актами волевиявлення, а той факт, що йдеться про дев’ять гілок, вичерпним чином пов’язує ці вірші з магічною традицією, оскільки число дев’ять у скандинавській міфології — саме чарівне.

У «Промовах Високого» (140) Одін каже: «Дев’ять пісень я дізнався // від сина Бельторна, // Бестлі батька». Ці «пісні» — в оригіналі «Пісні Сили» — відповідають дев’яти світам скандинавської міфології, кожен із яких пов’язані з однією з незворотних рун. Цілком можливо, що ці дев’ять рун і є «дев’ять славних гілок» англосаксонської поеми.

Англосаксонська назва цієї руни – Wynn – відповідає сучасному англійському winning – «перемога». Але у своєму одвічному значенні слово wynn означало «мирний». Одін, керуючий силою цієї руни, проявляється у трьох іпостасях: як Одін, Вілі та Ве. Ім’я Вілі співвідноситься з ідеєю магічного використання руни Вунйо та з мистецтвом правильного формулювання бажань або, іншими словами, із застосуванням сили магічної волі.

Фрея Асвінн