VI ᛫ Закохані🔸Партнерство, союз

Ця карта та її близнюк під номером XIV, «Помірність», – найскладніші та найтуманніші з усіх Ату (Арканів). Кожен із символів карти сам по собі подвійний, так що сенс розгалужується.

Відповідності цієї карти — сама простота. Аркан VI пов’язаний з Близнюками, керованими Меркурієм, та з єврейською літерою Заїн, назва якої означає «меч». Тому на карті зображено Арку з Мечів, під якою відбувається Королівське Весілля.
Меч – це насамперед інструмент поділу. В інтелектуальному світі – а це світ масті Меч – він представляє аналіз. Ця карта разом із Помірністю складає вичерпну алхімічну максиму: solve et coagula.

Тому ця карта Таро – одна з найосновніших. І це перша карта, на якій зображено більше однієї центральної фігури. У своїй початковій формі вона розповідала історію Творіння.

Нижче наводиться опис цієї карти, що представляє історичний інтерес, в її примітивній формі з «Liber 418»:
«Є ассірійська легенда про жінку з рибою, і ще легенда про Єву та Змію – адже Каїн був дитя Єви та Змія, а не Єви та Адама, і тому, коли він покінчив зі своїм братом (першим убивцею, що приносила живих істот на жертву своєму демону), Каїн отримав накреслення на чоло його. Це «напис Звіра», про який йдеться в Апокаліпсисі, і знак Посвячення.»

Пролиття крові необхідне, бо Бог не чув дітей Єви, доки кров не пролилася. І це є зовнішня релігія; але Каїн не говорив з Богом і не мав накреслення на чолі, і тому цуралися його всі люди, доки він не пролив кров. І ця кров була кров’ю його брата. Це таїнство шостого ключа Таро, який слід називати не «Закоханими», а «Братами».

У центрі карти стоїть Каїн; в його правій руці Молот Тора, яким він убив брата, весь обагрітий кров’ю того. Ліву ж долоню тримає він відкритою на знак невинності. На його правій руці – його матір Єва; навколо неї обвився змій, що розкрив свій каптур позаду її голови. На лівій його руці — постать, що нагадує індуську Калі, але набагато більш спокуслива. Але я знаю, що це Ліліт. А над ним – Велика Сигілла зі Стрілою, спрямованою вниз і пронизує серце дитини. Ця дитина-Авель. Сенс цієї частини зображення неясен, але це правильний малюнок карти Таро і правильна магічна притча, з якої єврейські книжники, які не мали повного Посвяти, викрали свою легенду про гріхопадіння і наступні події.

Дуже важливо те, що майже кожна пропозиція в цьому фрагменті, очевидно, суперечить змісту попереднього. Це тому, що протидія завжди рівна і протилежна дії. У світі інтелектуальному, де немає великих проміжків часу, і те, й інше відбувається, чи має відбуватися, одночасно: формулювання будь-якої ідеї створює суперечливу ідею майже в ту саму мить. У будь-якій тезі міститься антитеза. Це необхідно для збереження рівноваги Всесвіту. Ця теорія пояснювалася в огляді Ату I, Фокусника, але тепер про неї знову треба згадати для тлумачення цієї карти.

Ключ – у цьому, що у цій карті зображено Створення Світу. Ієрархи надавали цьому секрету позамежне значення. Тому Посвячені, які підготували Таро до використання під час Зона Осіріса, замінили початкову карту, описану вище у фрагменті з «Бачення і Голоса». Їх турбувало створення нового, їхнього власного, Всесвіту, вони були батьками Науки. Їхні методи роботи, зібрано відомі як Алхімія, ніколи не були відкритими для публіки. Цікаво, що всі досягнення сучасної науки за останні п’ятдесят років дали розумним і освіченим людям можливість задуматися про те, що наука загалом повернула назад, до алхімічних цілей та (mutatis mutandis) методів. До дотримання секретності алхіміків змушувала міць церков, що переслідували їх.

Як би люто фанатики не гризлися між собою, всі вони були стурбовані тим, щоб знищити новонароджену Науку, яка, як вони інстинктивно розуміли, повинна була покласти край невігластву і сліпій вірі як основі їхньої влади і багатства.

Тема цієї карти – Аналіз, за ​​яким слідує Синтез. Перше питання, яке задається наукою, – «З чого складаються речі?» Відповівши на нього, вона ставить таке запитання: “Як їх переставити для нашої більшої користі?” У цьому вся робота Таро.
Чоловіча фігура під каптуром, що займає центральну частину карти, — це інша форма Відлюдника. Сам же він, у свою чергу, — одна з форм бога Меркурія, описаного в аркані Маг. Цей чоловік щільно укутаний в саван, як б вказуючи на те, що причина речей знаходиться по той бік прояву і розуму. (Як відомо, у кінцевому підсумку можливі лише дві операції – аналіз і синтез.) Він стоїть у Знаку Вхідного, хіба що випускаючи таємничі сили творіння Навколо рук його обвитий свиток, що вказує на Слово, що є його сутність, і його послання. Але Знак Вхідного – це ще й Знак Благословення; таким чином, дія цього персонажа карти є святкуванням Герметичного Весілля. За ним видно постаті Єви, Ліліт та Купідона. Ця символіка включена для того, щоб зберегти певною мірою початкову форму карти і показати її безперервний зв’язок з минулим. На сагайдаку Купідона написано слово «Телема», яке є Словом Закону. Таким чином показано, що ця фундаментальна формула магічної роботи, аналізу та синтезу, зберігається із Зона до Зони.

Тепер можна звернутися і до самого Герметичного Весілля. Ця частина карти у спрощеному вигляді передає зміст «Хімічного Весілля Християна Розенкрейця», шедевра надто довгого та багатослівного, щоб з користю цитувати його тут. Скажімо лише, що сутність аналізу – безперервний маятник суперечливих ідей. Це гліф двоїстості. Царські персони, зображені на карті, – це Чорний Король, або Король-Мавр, у золотій короні та Біла Корольова у короні зі срібла. Його супроводжує Червоний Лев, її – Білий Орел.

Це символи чоловічого та жіночого принципів Природи; таким чином, вони, на різних стадіях прояву, — Сонце і Місяць, Вогонь і Вода, Повітря і земля. У хімії вони фігурують як кислоти та луги або (на більш глибокому рівні) метали та неметали, якщо вживати ці поняття у найширшому філософському сенсі та включити до першого водню, а в останній кисень. У тому сенсі фігура під каптуром представляє протеїчний елемент вуглець, насіння будь-якого органічного життя.

Подальші символи чоловічого та жіночого – регалії Короля та Королеви; він тримає Священну Спис, а вона – Святий Грааль; їх вільні руки з’єднані, як із весільної церемонії. Регалії підтримують дві дитини-близнюки, причому в перехресному становищі: білий тримає не тільки Чашу, а й троянди, чорна ж, тримаючись за батьківську Спис, має при собі палицю — рівнозначний символ. У самому низу – плід Весілля у примітивній і при цьому складовій формі: крилате Орфічне яйце. Це яйце є сутністю життя, що з’являється завдяки цій формулі чоловічого і жіночого. Воно продовжує символізм Зміїв, якими вишита мантія Короля, та Бджіл, що прикрашають одежу Королеви. Яйце сіре – у ньому змішуються біле та чорне; це означає співпрацю трьох Вишніх Древа Життя. Колір Змія -пурпурний, що відповідає Меркурію в Шкалі Королеви; мається на увазі вплив цього бога, виявленого у Природі. Крила мають малиновий відтінок, що відповідає (в Шкалі Короля) Біна, Великої Матері. Отже, у цьому символі міститься повний гліф рівноваги, необхідного для початку Великого Робіння. Але остання таємниця ще не дозволена. Задум створення життя досконалий, але природа цього життя ще прихована. Вона може набути будь-якої форми з можливих, але яку саме? Це залежить від дій під час вагітності.

Фігура, що ширяє в повітрі, становить деяку складність. Традиційно її тлумачать як Купідона, причому не зовсім зрозуміло, яке відношення Купідон може мати до Близнюків. Розгляд становища відповідного шляху на Древі Життя нічого не дає, оскільки Близнюки ведуть від Біна до Тифарет. Отже, Купідон створює цілу проблему. Римське божество зазвичай є більш матеріальний аспект того грецького божества, від якого воно походить, – у разі Ероса. Ерос – син Афродіти, а батьком його за різними переказами був Арес, Зевс чи Гермес, тобто Марс, Юпітер чи Меркурій. Зовнішній вигляд Купідона на цій карті змушує припустити, що його справжній предок – Гермес; його взагалі не так легко відрізнити від юного Меркурія, бо вони обидва норовливі, безвідповідальні і люблять жартувати. Але в даного образу є особливі риси: лук і стріли в золотому сагайдаку (іноді Купідона зображують з факелом), золоті крила і пов’язка на очах. Тому може виявитися, що він представляє розумну (і в той же час несвідому) волю душі об’єднатися з усім і вся, як уже пояснено в загальній формулі щодо агонії роздільності.

В алхімічній символіці фігурі Купідона не надається якогось особливого значення. Але в якомусь сенсі він джерело будь-якої дії, лібідо для вираження Нуля через Два. З іншого боку, його можна розглядати як інтелектуальний аспект впливу Біна на Тифарет, бо в одній із традицій назва цієї карти – «Діти Голосу, Оракул Могутніх Богів». З цієї точки зору Купідон – символ натхнення, що сходить на фігуру в капюшоні, яка в даному випадку є пророком, який управляє з’єднанням Короля та Королеви. З іншого боку, стріла – це символ напрямку, і тому цілком доречне грецьке слово «Телема» на сагайдаку. Потрібно зауважити, що знак протилежної карти – Стрілець, тобто Лучник, але така фігура не присутня в Ату XIV у жодній формі. Ці дві карти доповнюють одна одну і їх не можна вивчати окремо, якщо бажано повне тлумачення.