Ніяма 🔸 5 принципів реалізації духа

Ніяма: на рівень вище

Мудрець Патанджалі описав принципи Ніями, як певні заповіді призначені для поштовху особистості на її духовному шляху. Це конкретна зміна світогляду яка веде до успіху.

Ці дії спрямовані на підтримку та закріплення принципів життя, які Патанджалі сформулював у першому ступені йоги. Якщо не дотримуватись їх, то вкрай складно відмовитися від насильства чи надмірних задоволень, брехні, ненакопичування та присвоєння чужого. Тому що відмова від поганих, але спокусливих вчинків зовні має відбуватися на якійсь внутрішній підставі, має бути сенс у всьому цьому, який і дає німа.

Правила перших двох ступенів включають фундаментальні знання для правильного розвитку, етико-моральні засади. Духовний шлях неможливий без попереднього вивчення основних понять та визначень, без них не досягти адекватного розвитку.

8 Ступенів Йоги

Читайте також:

Принципи «Ніяма» в йогічній практиці

Принципи другого ступеня йоги торкаються внутрішнього плану людської свідомості — те, що нам необхідно робити з собою для виконання основ ями, для екологічних взаємин з іншими живими істотами.

Яма та Ніяма включають приписи для підготовки людини, зміцнення волі та контролю над зовнішніми та внутрішніми проявами. Це своєрідні заповіді. Щаблі допомагають початківцям йти у правильному напрямку, уникати помилок та проблем. Адже початок занять будь-якими практиками супроводжується проявом негативних та позитивних якостей, які стають більш вираженими.

Ніяма в Йозі – це смислова основа, відповідь на запитання: “Навіщо це все? Навіщо займатися йогою чи аскезами, вести моральний спосіб життя?» Тому що без самоосвіти — вивчення писань, — не виникне цього розуміння і людина живе на поводі у своїх пристрастей, а це рано чи пізно призведе до великих розчарувань та страждань.

Яма невідривна від Ніями, ці щаблі потрібно вивчати та практикувати разом, вони як метод і мудрість, як сенс і дія, як внутрішнє та зовнішнє. Дотримання принципів допомагає в садхані та сприяє гармонійній роботі чакр – енергетичних центрів.

Шауча: чистота у всьому

Чистота запорука здоров’я. Здоров’я не лише тілесного, а й енергетичного, а згодом і духовного. Ніяма шауча поширюється як на особисту гігієну тіла, а й гігієну інформації, що надходить наш розум.

На чому ми концентруємося, тим і стаємо, будь-яка інформація, потрапляючи до нашого розуму, негайно починає міняти його під себе, оскільки розум — пластична, нестабільна субстанція, яка повністю підконтрольна тому знанню, яке до неї входить.

Відповідно, від якості чистоти інформації, яка входить у наш внутрішній світ, залежить все наше життя. Саме з цієї причини в йозі так багато практик присвячено контролю та приборкання розуму, адже розум – головний інструмент пізнання світу, він – провідник усього знання.

Сантоша: задоволеність та прийняття

Усі непристойні вчинки, які завдають біль і страждання іншим істотам, людина здійснює внаслідок своєї незадоволеності: вона прагне здійснити ненаситні бажання, але це зробити неможливо.

Як не можна напитися солоною водою або загасити вогонь олією, так неможливо і вгамувати бажання його реалізацією. Від цього воно тільки зростає, чому людина накопичує ще більше негативної карми, адже це «свято життя» обов’язково відбувається за чийсь рахунок і комусь на шкоду.

Сантоша — це усвідомлення нестабільності матеріального світу та його благ, концентрація на внутрішньому щасті, яке залежить від зовнішніх обставин.

Тому ніяма сантоша така важлива. Це знання про те, що треба бути задоволеним тим, що маєш, не залежати від нескінченних задоволень, коливань рівня комфорту, матеріального благополуччя.

Тапас: самообмеження

Ресурси у замкнутій системі завжди обмежені. Ресурси нашого грубого тіла, тонких тіл і оболонок, запас наших заслуг минулого — все це звичайно, а отже, треба вкрай усвідомлено підходити до процесу вкладання своєї енергії у той чи інший бік.

Тапас безпосередньо пов’язаний з ямою брахмачар’я: задоволення забирають «левову частку» життєвої енергії людини. Розумне обмеження, приборкання та перенаправлення енергії від зайвих насолод у бік служіння, накопичення благих заслуг, особистої духовної практики та аскез призводять до поступового розвитку особистості.

Тапас вчить жити аскетично, тобто утримувати енергію, щоб її вистачило на те, заради чого ми всі тут: на саморозвиток, самовдосконалення для блага себе та інших.

Тапас, з санскриту перекладається, як “тепло/жар”, “аскеза'”; тобто жар свого життя в ідеалі потрібно спрямовувати на добре, тоді результат теж буде благим.

Свадхіайя: прагнення до пізнання

У стародавніх писаннях різних традицій представлений досвід багатьох йогів-мудреців на шляху саморозвитку та служіння. Опис цього досвіду, знань, практик та принципів моральності, за якими жили люди в добрі часи, дійшло до наших днів у вигляді оповідей, історій, іноді цілих духовних трактатів.

Принцип Свадхіайя спрямовано на самостійне духовне навчання. Він включає бесіди та читання, філософські роздуми, які сприяють збільшенню усвідомлення сенсу життя, спрямовують до самовдосконалення. Свадхіайя передбачає отримання знань про різноманітні філософії та погляди, релігійні течії. Такий підхід потрібний для визначеності в життєвій позиції. Твердо утвердившись на шляху, йог набуває невичерпних можливостей для діяльності.

Вивчення стародавніх писань дає розуміння, навіщо займатися саморозвитком за допомогою йоги, відмовлятися від таких доступних втіх сучасного світу, заради яких тут багато існує і працює.

«Йога-сутри» Патанджалі, на яких заснована восьмиступінчаста йога, написано близько 2200 років тому — в ті часи існувало дуже багато різноспрямованих навчань, що суперечать один одному. Патанджалі зумів об’єднати суть йоги в коротких, але дуже глибоких сутрах, у яких зібрана суть усіх практик ями, ніями та інших ступенів йоги.

Наприклад, знання про карму та реінкарнацію — це один з головних наріжних каменів саморозвитку. Адже якщо ми живемо один раз і нічого потім не буде, то який сенс робити аскези, відмовлятися від очевидних насолод?

Ішвара Пранідхана: життя во благо вищої мети

«Ішвара» в перекладі з санскриту означає «Господь», «Повелитель». Ішвару можна сприймати по-різному, залежно від традицій, але загалом це Абсолют чи вищі сили, які все створили, всім управляють.

Ніяма Ішвара Пранідхана вчить альтруїзму, життя не тільки заради себе, а й заради інших, як мінімум заради своїх близьких та родичів. У вік Калі егоїзм розвивається до гіпертрофованих величин, що завжди призводить до страждань насамперед самих егоїстів, а також тих, за рахунок кого егоїсти задовольняють свої пристрасні інтереси.

Ішвара Пранідхана заснована на твердженні про те, що сталість у духовній практиці та регулярній медитації дозволяє почуттю щастя вкоренитися всередині людини, створює відчуття власної гармонії.

Цей принцип розуміють як посвяту заслуг від зусиль у духовній практиці на благо всіх живих істот або як мінімум на благо наших близьких.

Від теорії до практики

Принципи Ями та Ніями створюють загальне уявлення про філософію Йоги та світобудови. Практикуючі йогіни формують на їх основі особливий стан розуму, який на повну задіює внутрішній потенціал та енергію людини. Після пізнання правил потенціал особистості отримує великі можливості для того, щоб проявити себе у найбільш сприятливій сфері діяльності.

Інформацію про них необхідно регулярно переосмислювати для досягнення повнішого усвідомлення. Для цього читають тексти, переглядають відео, проводять внутрішній аналіз вивчених аспектів у пам’яті. Особливо тих, на яких складніше сконцентруватись. Через поступове навчання та самовдосконалення виробляється відчуття комфортності та приємності на шляху дотримання та застосування принципів у соціумі.

Довге і послідовне дотримання принципів дозволить направити більше внутрішньої енергії на розвиток самого себе та навколишнього світу.