Медитаційний ретрит 🔸 Вплив на функції мозку

Вплив медитації на свідомість

Нині відзначається сплеск інтересу до медитації як способу поліпшення когнітивних функцій і досягнення емоційного балансу. Хоча дослідження припускають, що медитація безпосередньо впливає на діяльність мозку, пов’язану з когнітивним контролем, нейронні механізми, що лежать в основі набуття медитативних навичок, до кінця не вивчені.

Ми детально писали вже про медитацію, практики усвідомленності та їх вплив, тому попередньо радимо ознайомитися.

Вченими з Університету Сан-Паулу, Бразилія, було проаналізовано 78 досліджень з нейровізуалізації. Було встановлено, що різні види медитації вирівнюють вашу увагу, роблять її односпрямованою, при виконанні практики мантр — спостерігається активація різних центрів мозку. При цьому області, залучені до когнітивного контролю (наприклад, контролю над поведінкою в різних ситуаціях) та відчуття свого фізичного тіла, зазвичай залучені під час будь-якого виду медитації. Вчені вирішили вивчити це питання докладніше.

Основна мета дослідження полягала у тому, щоб оцінити вплив семиденного медитаційного дзен-ретриту (сессина) на когнітивні функції мозку досвідчених практиків та новачків. Для цього використовувалося завдання на увагу – так званий тест Струпа. Він полягає у діагностиці гнучкості когнітивного мислення, під час якого спостерігається затримка реакції при прочитанні слів, колір яких не збігається з написаними словами (наприклад, коли слово «червоний» написано синім кольором).

Для успішного виконання тесту потрібна увага та контроль над імпульсами, чому відбувається навчання під час практик медитації. Відстеження реакції мозку учасників здійснювалося з допомогою функціональної магнітно-резонансної томографії. Передбачалося, що проходження ретриту змінить активацію передніх часток мозку у тих, хто медитує, порівняно з немедитуючими.

Ми відібрали найкращі пропозиції для твого духовного зростання та перезавантаження на відповідній сторінці ретритів та подій. Також там ти знайдеш інформацію про майстрів, які проводять свої заходи, а ще довідаєшся про тематичні простори. Можливо котрийсь з них є у твоєму місті!

Дзен-ретрит

Медитація в традиції дзен тренує односпрямовану увагу, допомагає розвивати концентрацію на тому, що відбувається в тілі та розумі. Мета полягає в тому, щоб бути тут і зараз і зводити коливання розуму до мінімуму.

Під час сеансів медитації (дзадзен) учасникам було запропоновано сидіти у вертикальному положенні, уникати рухів та просто спостерігати за думками та відчуттями в тілі. Очі під час практик були розплющені. Сеанси сидячої медитації (дзадзен-сикантаза) чергувалися з повільною ходьбою (кінхін).

Учасникам дали вказівку дотримуватись усвідомлення та мовчання протягом усього часу ретриту, навіть під час їжі та будь-якої іншої діяльності. Тривалість занять складала майже 12 годин на день. Ретрит проводився керівником дзен-центру з багаторічним досвідом роботи, який проходив навчання у Японії понад 15 років.

Експеримент

В експерименті взяли участь 19 медитуючих (п’ять чоловіків та чотирнадцять жінок, середній вік 43 ± 10 років) та 14 немедитуючих (троє чоловіків та одинадцять жінок, середній вік 46 ± 8 років) з високим рівнем освіти.

У першій групі кожен учасник мав досвід медитації щонайменше 3 років (дзен, крійя-йога та усвідомлене дихання), займався тричі на тиждень із тривалістю кожного сеансу щонайменше 30 хвилин. До процесу відбору були залучені лікар та нейропсихолог. І учасників, у яких діагностували неврологічні чи психічні розлади, було виключено.

Тест Струпа адаптований до проведення експерименту на МРТ. Кожне слово-стимул відображалося на екрані комп’ютера протягом 1 секунди, потім була секундна пауза, після чого з’являлося наступне слово. Подання слів-стимулів було трьох видів: конгруентним, коли значення слова та його колір збігалися (наприклад, слово «червоний» написано червоним), неконгруентним (наприклад, «зелений» написаний червоним) та нейтральним (наприклад, слово «олівець» написано червоним або будь-яким іншим кольором).

Під час завдання учасник мав вибрати колір слова та стримати імпульс читання. Тестування тривало 6 хвилин. Учасники повідомляли кольори представлених слів (червоний, синій або зелений), натиснувши одну з трьох кнопок.

Результати експерименту

Усі учасники були протестовані до та після семиденного ретриту дзен-медитації. Після ретриту у тих, хто не медитував раніше, активація в передніх частках мозку (передній частині поясної звивини, вентромедіальної префронтальної кори, палідумі, скроневій частці в центрі й праворуч та в задній поясній звивині — областях, пов’язаних з контролем уваги та гальмуванням) знизилася. Інакше кажучи, коливання розуму трохи вщухло й піддослідні стали більш спокійними та емоційно стійкими.

Цей результат можна інтерпретувати як підвищення ефективності мозку у людей, що не медитують внаслідок інтенсивного медитаційного навчання. Також було виявлено збільшення функціональних зв’язків, відповідальних за увагу, когнітивну та афективну обробку. У медитуючих були виявлені найкращі показники концентрації уваги порівняно з контрольною групою немедитуючих.

Розвиток навичок медитації підвищує нашу здатність перебувати зараз. Це досягається рахунок концентрації уваги. Більш досвідчені практики після ретриту частіше повідомляли про поліпшення сприйняття теперішнього моменту, уваги, усвідомленості, у тому числі й у відчуттях тіла порівняно з менш досвідченими практиками. Ці зміни можуть бути пов’язані з активацією основних мережевих областей головного мозку, а також регіонів, пов’язаних із ними. Ці області беруть участь в орієнтації уваги на найбільш значущі для людини поточні внутрішні та зовнішні події, тобто звертають увагу або до зовнішнього світу, або до внутрішнього стану.