Руна Райдо ᛫ ᚱ ᛫ Просування сюжетом

Космологія північних народів

Р.У.В. Елліот перевів назву руни Райдо як «поїздка» або «мандрівка». Так у колах рунологів ця інтерпретація стала загальноприйнятою. Символічно руна асоціюється з рухом, оволодінням ситуацією, взяттям на себе ініціативи та керівництва, початком нової справи, ухваленням рішення та вибором напряму руху.

Англосаксонська назва цієї руни — “Рад” — споріднена з німецьким словом Rat і голландським raad, що означає “рада”. У Голландії органи міського управління нерідко називають “de raad”, що буквально перекладається як “рада”. Крім того, з rad і Райдо, на мою думку, тісно пов’язане готське слово raith. Воно означає «правильний» (right англійською) і, у свою чергу, пов’язане в голландській мові з дієсловом rechten , що означає «вчиняти справедливість, вершити суд».

Готське слово raith асоціюється з королівською владою. У минулі дні на королях лежав обов’язок вершити суд і вирішувати, хто винен, а хто правий. Латинська назва короля — rex — походить від того ж кореня, що і raith. Таким чином, можна стверджувати, що Райдо — це руна, пов’язана з владою та знатністю. За старих часів люди отримували високий титул не просто по праву народження: його потрібно було заслужити і утримати. У Нідерландах та Німеччині лицар називається відповідно «ridder» і «Ritter», що знову повертає нас до Райдо. Традиційний образ лицаря стійко асоціюються зі згаданими вище чеснотами, з честю та шляхетністю. Райдо позначає рівновагу між повагою до прав інших та вмінням постояти за власні права.

З усього вищевикладеного можна дійти висновку, що руна Райдо — це руна порядку. Або навіть «закону та порядку», якби в сучасному суспільстві ці поняття не асоціювалися швидше з тиском державної влади, ніж із упорядкованими ритмами та законами Природи.

Сонце, один місяць.
Правицю простягаю з півдня до краю небес.
Сонце не знало, де його будинок,
Зірки не відали, де їм сяяти,
Місяць не відав сили своєї.

Тоді сіли боги на трони могутності
й почали радитися.
Ніч назвали, а синам ночі —
вечора, ранку і середини дня —
іменування дали, щоб час обчислити.

«Пророкування вельви» — перша пісня «Старшої Едди»

Направивши Сонце і Місяць на належні їм шляхи, Боги тим самим упорядкували хід часу, заснувавши день і ніч, а також пори року. Отже, першим діянням богів було створення порядку з хаосу. Уявлення про циклічний видимий рух Сонця та Місяця навколо Землі асоціюється з образом колеса (по-голландськи «колесо» — rad, а англосаксонська назва цієї руни — Rad).

Рік у більшості магічних традицій поділяється на вісім частин, уподібнюючись колесу з вісьмома спицями. Ці вісім «спиць» розподілені між сторонами світла — чотирма основними та чотирма проміжними, — і кожній з них відповідає одне зі свят язичницького календаря: два рівнодення, два сонцестояння та ще чотири свята. Практично у всіх магічних традиціях ці свята відзначали релігійними церемоніями та ритуалами. До їх пережитків, що збереглися в християнстві, належать багато різдвяних і великодні обряди. У східних районах Голландії на святки було прийнято спускати з пагорба палаюче колесо — символ повернення сонця.

Райдо позначає як спрямоване, а й повторюється рух, отже, символізує ритуал. Про це значення Райдо згадує і Едред Торссон у своїй книзі «Футарк: посібник з рунічної магії». Але наведену в нього інформацію слід було б доповнити, розповівши докладніше про призначення ритуалів загалом і про те, яку роль вони відіграють у північній традиції.

Ритуал є серією повторюваних дій, покликаних так чи інакше вплинути на свідомість людини. Це психологічний інструмент, що допомагає відгородитися від повсякденного «я» та підняти свідомість на рівень тонших вібрацій. Ретельно продуманий та грамотно виконаний ритуал дозволяє створити особливий простір та час для магічної роботи, захищений від зовнішніх впливів. Крім того, ритуал — це засіб магічного управління тими чи іншими обставинами, що знову повертає нас до значення руни Райдо.

У чертогах приємна Рада,
кожному воїнові сил надає.
Хто верхи на коні могутній,
перемагає довгий шлях.

Англосаксонська рунічна поема

Сенс цих віршів незрозумілий. Не виключено, що це — версія більш древніх рядків, що пройшла цензуру, мали менш пристойний зміст. У виразі «в чертогах приємна Рада» вгадується сексуальний підтекст.

Зрештою, на самому езотеричному рівні Райдо може символізувати шаманську подорож до підземного світу. Одін із скандинавських міфів розповідає про те, як після загибелі Бальдра інший син Одіна, Хермод, сів на коня і вирушив у Хель — умовити господиню мертвих відпустити Бальдра назад у світ живих. Подорож його тривала дев’ять днів і дев’ять ночей — стільки ж, скільки Одін провисів на ясені Іггдрасіль. “Igg” — одне з імен Одіна, а “drasil” зазвичай перекладають як “кінь”.

У давньоскандинавській мові кеннінг «Іггдрасіль» вживається також у значенні «шибениця», що пов’язано з давнім звичаєм вішати ворогів на дереві, приносячи їх у жертву Одінові, – звичаєм варварським, але частково пом’якшеним тим обставиною, що жертву, як правило, позбавляючи мук повільної смерті в петлі. Поїздка Хермода, що тривала дев’ять днів і дев’ять ночей, і випробування Одіна на Святовому Древі, мабуть, пов’язані з древнім норвезьким обрядом ініціації.

Поїздка Хермода в Хель виразно співвідноситься з руною Райдо. Саме Райдо дарує нам здатність подорожувати іншими реальностями — «дев’яти світами» північної традиції. Наприклад, Райдо як руну їзди можна використовувати у поєднанні з Еваз як засобом пересування для подорожі у сферу Хагалаз, що символізує підземний світ; Докладніше про це ми поговоримо в розділах, присвячених Еваз і Хагалаз.

Фрея Асвінн