Філософія йоґи: глибоке занурення у давнє знання 🕉 ESOTERA

Вчення про Йоґу

Йоґа — це не лише система фізичних вправ чи технік дихання. У своїй суті вона є глибоким філософським вченням, що формувалося протягом тисячоліть. Слово йоґа (санскр. योग) означає «союз», «єдність» — передусім єдність людини зі своєю вищою природою, із Божественним, із цілісністю буття.

Філософія йоґи — це карта свідомості. Вона досліджує такі питання, як:

Хто ми насправді?
У чому сенс життя та природа страждання?
Як звільнитися від обмежень і пізнати істину?

Це не абстрактна метафізика, а прикладна мудрість, що стосується щоденного життя: етика, дисципліна, спосіб мислення, внутрішній стан. Її мета — звільнення свідомості (мокша), тобто усвідомлення істинного «Я» (атмана) і вихід за межі ілюзії (маї), его і страждань.

🕉 «Йоґа — це припинення коливань розуму»
— Патанджалі, «Йоґа-сутри», I.2

Щоб осягнути, чим є філософія йоґи, важливо побачити її як частину великої духовної традиції Індії, що ввібрала у себе елементи з:

Вед і Упанішад (метафізика і духовне знання)
Самкх’ї (аналітична система дуалізму)
Веданти (усвідомлення єдності всього буття)
Тантри (цілісність духу і матерії)
Йоґа-сутр Патанджалі (практичний підхід до звільнення)

Історично найдавніші згадки про йоґу містяться у Ріґ-Веді (бл. 1500 р. до н.е.), а перші філософські системи, що стали її основою, сформувалися в епоху Упанішад (800–400 рр. до н.е.).

📖 «Є два шляхи — шлях знання та шлях дії. Той, хто пізнав Атмана, виходить за межі обох»
— Мундака-Упанішада, ІІІ.2.6

Філософія йоґи розглядає людину як істоту з багатьох рівнів — фізичного, енергетичного, ментального, інтелектуального та духовного. І через ці рівні вона веде до самопізнання. Йоґа не вимагає догматичної віри, вона закликає до дослідження себе, незалежно від релігії чи національності.

У цьому сенсі вона є не лише індійською традицією, а вселюдським надбанням, адже:

🧘‍♂️ «Йоґа існує в світі, тому що все взаємопов’язане»
— Т.К.В. Десікачар

Зрозуміти філософію йоґи — означає знайти внутрішню опору, навчитися бачити суть речей і розвивати гармонію у собі та навколо. Це шлях повернення до джерела.

Читайте також:

Школи та підходи у філософії йоґи

Філософія йоґи — це не єдина доктрина, а живий синтез кількох філософських систем, які сформувалися в індійській традиції. Йоґа як практика виникла на стику цих підходів — аналітичного, містичного, інтуїтивного й етичного.

Щоб краще зрозуміти філософію йоґи, важливо розглянути основні школи, які сформували її основу. Деякі з них — це ортодоксальні даршани (філософські системи, що визнають авторитет Вед), інші — шляхи реалізації (ма̄рґа), які стали традиціями духовної практики.

🕉 «Істина — одна, але мудреці називають її різними іменами»
— Ріґ-Веда I.164.46

Самкх’я

Аналітична система, що дала йоґі її метафізику.
Світ постає як взаємодія двох вічних принципів — Пуруші (свідомості) та Пракріті (матерії). Усе, що ми сприймаємо, є проявами Пракріті, а свобода можлива лише через пізнання свого справжнього духовного “Я”.

Ключ: розрізнення, розпізнання себе як Пуруші.

Йоґа Патанджалі

Практична реалізація Самкх’ї.
«Йоґа-сутри» Патанджалі описують шлях з восьми сходинок (аштанґа-йоґа) — від етичної поведінки до глибокого стану самадґі. Це система самодисципліни, медитації і внутрішнього очищення.

Ключ: зупинення активності розуму як шлях до самопізнання.

📘 Дізнавайся більше: «Махаріші Патанджалі: мудрець, що заклав основи йоґи»

Веданта

Філософія єдності Атмана і Брахмана.
У веданті індивідуальна душа (Атман) є не чим іншим, як проявом абсолютної свідомості (Брахмана). Реальність є єдиною, а все інше — ма̄я (ілюзія).

Ключ: «Тат твам асі» — «Ти є Те».

Тантра

Цілісне сприйняття світу як божественного.
Тантра стверджує, що Шива (свідомість) і Шакті (енергія) єдині, а матеріальний світ — не перешкода, а простір духовного розкриття. Практики включають роботу з чакрами, кундаліні, мантрами.

Ключ: шлях прийняття — все у світі є частиною Божественного.

Бгакті-йоґа

Шлях серця і любові.
Центральним є особистісний зв’язок із Богом через любов, молитву, відданість. Цей шлях доступний кожному — незалежно від розуму чи соціального статусу.

Ключ: розчинення его в любові до Божественного.

Карма-йоґа

Шлях дії без прив’язаності.
Практика усвідомленого служіння світу без очікування винагороди. Розвиває смирення, внутрішню свободу і цілісність.

Ключ: дій — але не чекай плоду дії.

Джнана-йоґа

Шлях самопізнання через знання.
Використовує логічне розрізнення, медитацію і дослідження: Хто я?. Розкриває недуальність і веде до внутрішнього прозріння.

Ключ: шлях до свободи — через знання.

🟢 Усі ці школи — не взаємовиключні.
Часто вони переплітаються у житті практика. Йоґін може поєднувати бгакті, карму і джняну, або почати з дисципліни Патанджалі, а далі заглибитися у недуальність Веданти.

«Як різні річки впадають у море, так і всі шляхи ведуть до Єдиного»
— Шрі Крішна в «Бгаґавад-Ґіті».

Порівняльна таблиця філософських підходів

У системі філософії йоги виділяють кілька надважливих текстів які й утворюють фун

Напрям	Уявлення про Абсолют	Природа душі (атман / пуруша)	Причина страждань	Шлях до визволення	Форма практики	Кінцева мета
Самкх’я	Абсолют не персоніфікований, Бог не потрібен	Багато Пуруш: чисті, незмінні свідомості	Ототожнення Пуруші з Пракріті, авід’я	Розпізнання відмінності духу і матерії	Медитація, розрізнення	Кайвалья — відокремлення Пуруші
Йоґа Патанджалі	Ішвара — особлива Пуруша, взірець	Пуруша — свідок, що спостерігає	Вритті (коливання свідомості), невігластво	Аштанґа-йоґа, дисципліна, самадґі	8 сходинок йоґи	Кайвалья — звільнення від ототожнення
Веданта	Брахман — єдина реальність, Абсолют	Атман = Брахман, один у всіх	Невігластво (авід’я), ма̄я	Самопізнання: “Тат твам асі”	Джнана-йоґа, вивчення шастер, медитація	Мокша — усвідомлення єдності з Брахманом
Тантра	Шива–Шакті: дух і енергія як єдність	Божественне «Я» проявляється через тіло	Несвідомість, блоки енергії, розділення	Прийняття, ритуал, трансформація енергії	Мантра, чакри, кундаліні, пуджа	Сиддхі (здібності), мокша (звільнення)
Бгакті-йоґа	Особистий Бог (Ішвара), люблячий і близький	Душа — вічна слуга Бога, окрема, але споріднена	Відчуженість від Бога, егоцентризм	Відданість, любов, молитва	Мантра, пісні, поклоніння, джапа	Према — божественна любов, злиття у серці
Карма-йоґа	Ішвара як приймач усіх дій	Душа — вічна діячка, але може діяти без его	Егоїзм, прив’язаність до плодів дій	Безкорислива дія з духом жертви	Виконання дхарми, служіння, свідомість	Чітта-шуддгі (очищення свідомості), мокша
Джнана-йоґа	Абсолют — недуальна свідомість (Брахман)	Атман = Брахман, поза формою	Невігластво, ототожнення з тілом/умом	Самопитання «Хто я?», відреченість	Розрізнення, шравана-манана-нідідхьяса	Просвітлення, звільнення через знання

Ключові поняття філософії йоґи

Філософія йоґи — це не лише вчення, а й світоглядна мова, через яку людина осмислює свій досвід, природу свідомості та шляхи звільнення. Нижче — основні поняття, без яких неможливо глибоко зрозуміти жодну з йоґічних систем.

Пуруша (पुरुष)

Чиста свідомість. У Самкх’ї — пасивний спостерігач, незмінний і вільний дух, що не є тілом, розумом чи емоціями. Йоґа — це шлях до розрізнення: я — не тіло, не думки, а свідома присутність.

«Пуруша незмінна, але через неусвідомлення себе здається причетною до дії» — Самкх’я-каріка

Пракріті (प्रकृति)

Матерія, природа, енергія. Все, що змінюється і взаємодіє — це Пракріті: думки, емоції, тіло, світ. Вона розгортається у 24 елементи (таттви) і має три ґуни — саттва, раджас і тамас.

Ґуни (गुण)

Три якості Пракріті, які формують психічну і фізичну реальність:

Саттва — ясність, гармонія, світло
Раджас — дія, збудження, пристрасть
Тамас — інерція, темрява, хаос

Йоґа навчає розвивати саттву, пом’якшувати раджас і трансформувати тамас, щоб розум став здатним до самоспоглядання.

«Коли домінує саттва, настає світло істини» — Бгаґавад-Ґіта 14.11

Атман (आत्मन्)

Атман — внутрішнє Я, душа. У Веданті — це глибинне буття людини, яке тотожне Брахману. Атман — незмінний, вічний, чистий свідок, що перебуває поза тілом, ідентичністю чи розумом.

Брахман (ब्रह्मन्)

Абсолютна реальність. Усе існуюче — це лише хвиля на поверхні нескінченного океану Брахмана. У Веданті Брахман і Атман єдині.

«Це Той, від Кого все народжується, в Кому все існує, в Кого все повертається» — Тайттрія-Упанішада

Карма (कर्म)

Карма — закон причинно-наслідкових дій. Кожна дія, думка, емоція — це «насіння», яке рано чи пізно дає плоди. Йоґін навчається діяти без прив’язаності до результатів, щоб не створювати нової карми.

Дхарма (धर्म)

Правильний шлях, внутрішній обов’язок. Це не лише моральні норми, а глибинне покликання душі. Йоґа навчає жити у згоді зі своєю дхармою — бути собою в істинному сенсі.

Мокша (मोक्ष)

Звільнення. Це стан, коли руйнуються пута карми, его та невігластва. У Веданті — злиття Атмана з Брахманом, у Самкх’ї та Йоґа-сутрах — повне відокремлення Пуруші від Пракріті.

Самадґі (समाधि)

Самадґі — глибокий медитативний стан повного зосередження, у якому розчиняється розмежування між суб’єктом і об’єктом. Це вершина раджа-йоґи та один зі шляхів до звільнення.

Авід’я (अविद्या)

Невігластво, забуття істинної природи. Усі страждання виникають через авід’ю — ототожнення себе з тілом, емоціями, думками. Йоґа — це шлях усвідомлення: я є той, хто усвідомлює все це.

Ахімса (अहिंसा)

Ахімса, що буквально перекладається як ненасильство — перша з ям у Патанджалі. Це не лише відмова від фізичної шкоди, а й практика доброзичливості в думках, словах, діях. Вона очищує серце і відкриває шлях до глибокої медитації.

«Коли йоґін утверджується в ахімсі, навколо нього зникає ворожість» — Йоґа-сутри II.35

Як філософія йоґи проявляється в повсякденному житті

Філософія йоґи — не для теоретиків, а для тих, хто прагне жити свідомо. У її серці — не віра, а практика. Те, що ти читаєш, має втілитися у твоїх діях, рішеннях, стосунках і навіть у тому, як ти дихаєш.

Ось як ключові ідеї філософії йоґи працюють у щоденному житті:

Життя з позиції спостерігача (Пуруша)

Коли ти роздратований, зупинись і згадай: я — не роздратування, я — той, хто його спостерігає. Це і є практика Пуруші: повертатися до усвідомлення, не ототожнюватися з емоціями.

📘 Дізнавайтесь більше в статті: «Практика споглядання: бачити сутність речей».

«Пізнай себе не як того, хто діє, а як того, хто бачить» — Йоґа-Васіштха

Розпізнавання ґун у собі

Злий, апатичний настрій? Це тамас. Гіперактивність і метушня? Раджас. Спокій і ясність — це саттва. Йоґін щодня спостерігає, яка якість у ньому домінує — і вибирає дію, яка піднімає рівень свідомості.

🌿 В практиці: теплий душ і молитва — від тамасу; ранковий рух — від раджасу; читання шастер — для саттви.

Йоґа як етика: яма і ніяма

Філософія починається з поведінки: ахімса, сатья, апаріграха — це не високі ідеали, а конкретні дії:

Говорити чесно, але м’яко (сатья)
Не привласнювати чужого — навіть ідеї чи енергії (астея)
Не заздрити, не накопичувати (апаріграха)
Не шкодити — ні собі, ні іншим (ахімса)

📘 Дізнавайся більше в статтях: Яма та Ніяма.

Кожен день — це вибір: жити зі страху чи з любові.

Робота як духовна дія (Карма-йоґа)

Практика — це не обов’язково печера чи килимок. Коли ти миєш посуд із усмішкою, допомагаєш ближньому без очікувань — ти вже в йоґі.

«Роби свою справу з відданістю, не прагнучи плоду дій — і знайдеш мир» — Бгаґавад-Ґіта II.47

Любов як внутрішній стан (Бгакті-йоґа)

Філософія серця вчить: не обов’язково мати релігію, щоб жити з любов’ю. Співчуття, щедрість, прощення — це теж молитва. Відданість — це постійне згадування про щось більше за себе.

🔸 Повсякденна бгакті: слова подяки, спів мантр, турбота про інше життя.

Знання як самоусвідомлення (Джнана-йоґа)

Мудрість — це не знати більше, а бачити ясніше. Джнана-йоґа починається з простого запитання: «Хто я в цій ситуації?». Відповідь приходить не з книжки, а з тиші.

🔹 Практикуй іноді “неті-неті”: «не тіло, не роль, не думка». І тоді з’являється спокійна ясність.

Медитація

Медитація — це не ізоляція від життя, а повна присутність у моменті. Вона починається там, де ти перестаєш автоматично реагувати, і починаєш бачити.

Слухай людину, не перебиваючи — це вже практика
Йди босоніж по землі — це вже йоґа
Споглядай світанок мовчки — це вже самадґі

📘 Дізнавайтесь більше в статті: «Дхарана: глибока медитація».

🟩 5 практичних мікро-порад для життя з філософією йоґи:

Щоранку питай себе: «Хто я сьогодні? Яку ґуну я живлю?»
Раз на день зроби дію без жодного очікування (карма-йоґа)
Після емоційної реакції — спитай себе: «Це я, чи моя Пракріті?»
Ввечері подякуй за 3 речі — навіть дрібні (бгакті-йоґа)
Час від часу занурюйся в тишу — і слухай, як говорить Атман

Сучасне значення філософії йоґи

У світі, що прискорюється, де панує тривога, інформаційна перенасиченість і втрата сенсів, філософія йоґи звучить як мовчазна альтернатива шуму. Це не втеча від дійсності, а запрошення до глибшого її проживання — усвідомлено, внутрішньо стійко, вільно від автоматичних реакцій.

Йоґа як психологічна рівновага

Більшість людей не керують своїм розумом — вони живуть у ньому, ототожнюються з кожною думкою, тривогою, імпульсом.

Філософія йоґи вчить: ти — не думки, не страх, не успіх і не поразка. Ти — той, хто це спостерігає. Цей принцип Пуруші вже сам по собі лікує.

🧘‍♂️ Сучасні психотерапевтичні школи (особливо mindfulness-based) прямо використовують принципи спостереження, розрізнення, дії без прив’язаності — це філософія йоґи в дії.

Також терапевтичними можуть бути ретрити які походять в Україні, або ж фестивалі чи події. Ви можете ознайомитися з найближчими подіями на сторінці ідей для перезавантаження.

Йоґа як відповідь на втрату сенсу

Сучасна людина часто не знає, навіщо живе. Йоґа не дає готових відповідей, але навчає слухати глибинне «Я» — Атмана. Там завжди є тиха впевненість, що життя має сенс. Бо воно саме і є проявом Брахмана.

«Хто знає Атмана — не боїться, не сумнівається, не прив’язується»
— Бріхадараньяка-упанішада IV.4.25

Йоґа як етика для нової епохи

Коли планета балансує на межі кліматичної і гуманітарної кризи, філософія ненасильства (ахімса), свідомого споживання (апаріграха), щирості (сатья) і служіння (карма-йоґа) — це не ідеалізм, а необхідність для виживання.

🌱 Вегетаріанство, екологічна свідомість, мінімалізм — усе це органічно випливає з основ йоґічної етики, а не з «моди».

Йоґа як духовний міст між традиціями

Філософія йоґи не потребує навернення. Вона може поглибити християнство, буддизм чи будь-який шлях — бо працює з тим, що спільне всім: свідомістю, тілом, серцем. Це мета-мова духовного досвіду.

Йоґа як вивчення себе замість втечі

У добу дофамінової залежності від соцмереж, зовнішньої стимуляції, нескінченної продуктивності — йоґа вчить: зупинись, дихай, подивись усередину.
Не тікаючи від себе, ми повертаємось до справжнього дому.

«Всі страждання — від зовнішнього шукання. Радість — у пізнанні себе»
— Шанкара, Вівека-Чудамані

Йоґа як інструмент еволюції свідомості

Філософія йоґи — це не набір правил. Це карта розвитку. Від тваринної імпульсивності — до тиші мудреця, до стану, в якому людина перестає бути жертвою обставин і стає творцем реальності.

Що означає слідувати своїй Дхармі?

Слідувати своїй Дхармі означає зрозуміти своє призначення по життю, і з його допомогою привносити у світ більше світла, радості та любові. Виявити, у чому саме полягає ваше призначення, можна лише через дослідження себе. Практикуючи йогу, ми вчимося дивитися всередину, бачити, що нам справді цікаво, що приносить натхнення та користь оточуючим.

По суті, це означає не збиватися з духовного шляху, навіть якщо виникають складності та сумніви, пам’ятати про цілі своєї подорожі в цьому світі та дотримуватися духовних принципів.

Висновки

Йоґа — це не техніка, не тренд і не релігія. Це філософія глибокого життя. Вона вчить бачити речі такими, як вони є. Вона не нав’язує віру, а веде до прямого переживання істини — через тіло, дихання, розум, серце, тишу.

Це філософія, що:

допомагає розрізняти себе від шуму світу,
зцілює розум через етичну ясність,
нагадує про душу, як джерело миру,
дозволяє жити глибше, а не швидше.

Йоґічні школи, як Самкх’я, Веданта чи Тантра, можуть здаватися різними, але всі вони спрямовані на одне: звільнення від страждань і пробудження до повноти буття. І цей шлях — відкритий кожному.

«Йоґа — це шлях внутрішнього руху. Кожен крок веде до себе.»
— Свамі Сатьянанда Сарасваті

А що думаєш ти?

🔹 Що для тебе йоґа: техніка, філософія чи стиль життя?
🔹 Яка школа йоґічної філософії найбільше тобі відгукується — і чому?
🔹 Чи є принцип, який ти вже практикуєш у щоденному житті (наприклад, ахімса чи апаріграха)?
🔹 Як філософія йоґи допомагала тобі у складні періоди життя?
🔹 Яке з понять ти хотів би дослідити глибше: атман, карма, ґуни, самадґі чи щось інше?
🔹 Що тебе найбільше надихає у йозі — тиша, дія, відданість, знання чи щось інше?

✍️ Поділись своїми думками в коментарях — це справді цінно для нас. Твій досвід і голос можуть надихнути інших на глибші пошуки.

ॐ