XVII ᛫ Зірка🔸Світло надії

Ця карта, як уже пояснювалося в іншому місці, відповідає літері Хе та зодіакальному знаку Водолія. На картині зображена Нуїт — Владичиця Зірок. Щоб повністю зрозуміти зміст останньої фрази, необхідно потрапити до першого розділу «Книги Закону».

Фігура богині показана у прояві, а не як навколишній небесний простір в аркані Суд, де Нуїт є чистою філософською ідеєю — безперервною та різноманітною. У справжній карті вона явно персоніфікована як людиноподібна фігура. Вона тримає дві чаші, причому золоту підняла над головою і ллє з неї воду. (Ці чаші нагадують груди, бо написано: «молоко зірок із її сосків.»)

Всесвіт тут розпадається на граничні елементи. (Важко утриматися від спокуси процитувати з Бачення на Озері Пасквані: «Ніщо, а в ньому мерехтіння… але яке мерехтіння!») Позаду фігури богині видно небесний глобус. На ньому добре помітна семипроменева Зірка Венери, яка ніби оголошує про те, що головна характеристика її природи – Любов. З золотої чаші богиня виливає вічну воду, яка також є молоко, і олію, і кров собі на голову. Це вказівка ​​на вічне оновлення категорій, невичерпні можливості буття.

Її ліва, опущена рука тримає срібну чашу, з якої вона також виливає безсмертну рідину свого життя. (Ця рідина є Амріта індійських філософів, Непента і Амброзія греків, Алкагест і Універсальні Ліки алхіміків, Кров Грааля або, швидше, нектар, що народив цю кров.) Вона ллє її на те місце, де з’єднуються суша та вода. Це вода великого моря Біна; коли Нуїт проявляється на нижчому плані, вона Велика Мати. Адже Велике Море омиває родючу землю, і ця родючість представлена ​​трояндами в нижньому правому кутку картини. Але між морем і сушею знаходиться «Безодня», і вона прихована хмарами, що клубляться, як продовження волосся богині: «моє волосся — дерева Вічності» (АЬ, I. 59).

У лівому верхньому кутку картини видно зірку Бабалон, сигіла Братства А.’.А.’… Адже Бабалон – це подальша матеріалізація початкової ідеї Нуїт; вона є Багряна Дружина, священна Блудниця, пані Ату XI. Від цієї зірки, позаду самої небесної сфери, виходять промені духовного світла, що закручуються. Саме небо – лише завіса перед обличчям безсмертної богині.
Ви бачите, що всі форми енергії, що зображені на цій картині, спіральні. Зороастр сказав: «Він бог із головою яструба; що володіє спіральною силою». Цікаво відзначити, що цей оракул, здається, пророкує нинішній Зон, Еон яструбоголового Владики, а також математичну концепцію форми Всесвіту, розроблену Ейнштейном та його школою. Лише форми енергії, що виливаються з нижньої чаші, демонструють прямолінійність. Тут можна побачити доктрину, згідно з якою своєю сліпотою до всієї краси та чудес Всесвіту людство зобов’язане цій ілюзії прямоти. Дуже важливо, що Ріман, Боляй і Лобачевський були, мабуть, математичними пророками Нового Одкровення. Адже евклідова геометрія побудована на понятті прямої лінії, і лише завдяки виявленню недоказності теореми про паралельні прямі математики почали розуміти, що пряма лінія в реальності ніщо не відповідає.

«Я даю неймовірні землі радості: впевненість, а чи не віру, за життя й у смерті; непохитний світ, спокій, екстаз; і не вимагаю нічого в жертву.