Таро та психоделічне юнгіанство Алехандро Ходоровського

Сюрреалістичний погляд на Таро

1973 року він зняв сюрреалістичний фільм «Свята Гора» (Holy Mountain), сюжет якого побудований навколо старших арканів. Під час роботи над фільмом знімальна група вправлялася в дзен-практиках поєднуючи це з мікродозуванням ЛСД та псилоцибінових грибів.

Герой фільму — Блазень, що водночас дуже нагадує Христа. Він опиняється у вежі в Алхіміка (його зіграв сам Ходоровський), який навчає його своїм обрядам. Згодом вони разом із дев’ятьма супутниками вирушають у мандрівку, мета якої — магічна гора, яка дарує безсмертя.

У психоделічній драмі символи з Таро та інших окультних традицій сплітаються з критикою капіталізму, колоніалізму, тодішньої поп-культури та політики.

«Свята Гора» стала для Ходоровського лише початком багаторічних досліджень Таро. Авторське бачення карт у нього остаточно сформувалося лише у 1990-х. Як і Юнг та його послідовники, Ходоровський критикував всіх європейських спіритуалістів XVIII-XIX століть і вважав справжньою лише марсельські колоди, які були популярні у XVI-XVIII століттях.

На його думку, Таро з’явилися в Іспанії або на півдні Франції приблизно у X столітті. Саме там склалася унікальна ситуація — у відкритому синтезі сплелися іудейська, мусульманська та християнська мудрість. Найавтентичнішою він вважав марсельську колоду XVIII століття, видану Ніколя Конвертом. Разом із нащадком видавця карт, з яким, за розповідями режисера, його звела серія містичних збігів, Ходоровський відтворив оригінальну марсельську колоду.

Ходоровський писав, що довго вивчав різні інтерпретації Таро, але дійшов висновку, що найвірніший шлях до їхньої мудрості — довга та вдумлива індивідуальна медитація на кожну карту.

Я думав, що Блазень ніс у кишені, Маг у сумці, намагався уявити собі нижню білизну Верховної Жриці, вульву Імператриці та фалос Імператора, пробував побачити, що Повішений приховував у своїх руках, кому належали відрубані голови аркана XIII (Смерть) тощо. Я уявляв думки, емоції, сексуальність та дії кожного персонажа. Я змушував їх молитися, ображати, кохатися, читати вірші тощо.

Шлях Таро Ходоровського

Ходоровський дуже уважний до деталей карт. На відміну від попередніх інтерпретаторів він фокусується на дрібницях самих малюнків — вигинах кінцівок героїв (наприклад, у руці самітника, що тримає посох, він помічає контури жіночих стегон, а в зігнутім коліні Зірки — попку немовляти), формах їх головних.

Нумерологія Таро

Ходоровський використовує десяткову нумерологію. Верхні аркани він розбиває на два цикли по десять карт (I-X, XI-XX, Світ — це ключ), кожен з яких символізує еволюційний цикл особистості від дитинства до мудрості та цілісності. При цьому на кожній стадії можлива деградація та відкат до попередньої.

Крім цього, кожна картка має своє унікальне значення, що виходить за межі цієї схеми. Інтерпретації Ходоровського барвисті, докладні та промовисті — у книзі «Шлях Таро» він навіть прописав промову для кожного зі старших арканів, — проте, за винятком деяких карт, не надто відрізняються від класичних юнгіанських трактувань.

Що ж це за промова старших арканів та що вони намагаються нам донести, ви можете дослідити в розділі описів та тлумачень всіх 78 карт таро.

Ми створили для вас україномовну адаптацію цього матеріалу від маестро Ходоровського. Нехай це допоможе ще більше поринути в неймовірний світ Таро.

Мабуть, найцікавіше не надто логічний, але вкрай чарівний зміст, який Ходоровський вкладає в карту Вежа. У ній він виявляє Бога – того самого персонажа, який у своїй традиційній формі ніколи в інтерпретаціях карток не з’являвся.

Як і в Ніколз, Ходоровский трактує цю карту насамперед як визволення — проте в нього це зовсім не руйнація пут его-центризму, а божественне визволення. Удар блискавки в Башту – дотик людського з божественним. А люди зовсім не випадають із будівлі, що руйнується — навпаки, вони танцюють і ходять на руках, вітаючи божественне одкровення.