Ця карта є продовженням і завершенням
Закоханих – карти Близнюків. Вона знаходить своє відображення в знаку
Стрільця, який в астрологічному колі протистоїть
Близнюкам. Ця протилежність – не лише полярність, але й доповнення. Близнюки символізують дуальність і віддзеркалення, тоді як Стрілець спрямовує своє бачення в єдиний вектор – політ стріли, що пронизує час і простір. У найпростішій та примітивній формі Стрілець часто асоціюється з образом лучника – Діани-Мисливиці. Діана є однією з місячних богинь, її символіка поєднує в собі аспекти диких інстинктів, полювання, але також циклічності, родючості та лунарних фаз. У римській міфології вона зберегла свою місячну природу, однак зазнала деякого “зниження” порівняно з грецькою Артемідою, котра була втіленням не лише полювання, але й величі Матері-Землі, образу родючості та багатства. В Ефесі її зображали як багатогруду Діану, що символізувала безмежну щедрість природи.
Лук Діани, що підкреслює зв’язок між Місяцем і мисливцем, несе окультну символіку. Він символізує лінійність, шлях, напрямок, тоді як Місяць – це циклічність, зміна фаз і потоків енергії. Стрілець, як знак, несе в собі силу і спрямованість, символізовану стрілою, що пронизує веселку. Це має глибокий окультний зміст. На Дереві Життя останні три шляхи між сфірами формують слово “Кешет”, що на івриті означає «райдуга». Стрілець спрямовує стрілу крізь цю веселку, символізуючи шлях від Місяця (Єсод) до Сонця (Тіферет). Це глибинний процес трансформації, що веде від ілюзії до істини, від нічного світу підсвідомого до ясного дня свідомості.
Ця карта зображує завершення
“Королівського Весілля”, яке почалося в карті Закоханих. В Закоханих ми бачили полярність і початковий дуалізм: чорні й білі фігури, чоловік і жінка, які втілювали розділення і прагнення до єднання. У карті Стрільця ці фігури об’єдналися в андрогінну істоту, яка представляє алхімічну єдність протилежностей. В алхімії цей процес називається
“coniunctio” – священний шлюб, під час якого протилежні сили об’єднуються, створюючи нову, більш досконалу форму.
Деталі зображення підкреслюють цю єдність: бджоли і змії на одязі, які символізують різні стихії, вступили в союз; червоний лев перетворився на білого, а білий орел став червоним. Це – класична алхімічна символіка трансмутації елементів, коли червоний і білий стають основою алхімічного процесу. Лев, що символізує силу і вогонь, обмінюється сутністю з орлом, птахом, який символізує повітря і дух. Цей обмін енергіями зображає алхімічний принцип перетворення грубих елементів на досконалі.
Центральна андрогінна фігура несе на собі ще більше символів балансу та інтеграції протилежностей. Біле намисто на чорній шкірі і чорне на білій шкірі показують злиття кольорів, які раніше втілювали розділення. У білої жінки золота корона зі срібним обручем, а у чорного короля – срібна корона із золотим обручем, що демонструє взаємообмін енергіями. У цьому одязі і деталях ми бачимо інверсію ролей та взаємозв’язок.
Спис, що перетворюється на смолоскип, який виливає палаючу кров, – це ще один потужний символ алхімії. Вогонь тут не лише руйнує, але й очищує, трансформуючи речовину на новий рівень існування. Одяг андрогіна зелений, символізуючи зростання рослин, а отже – родючість і життя. Зелений колір в алхімії асоціюється з життям та трансформацією, і часто символізує перехід мертвих елементів у живі.
Тут ми наближаємося до важливої теми алхімії – перетворення мертвого на живе. В алхімічній науці мінерали вважалися “мертвими”, оскільки вони не росли, і завданням алхімії було зробити їх живими, підняти їх на рівень рослинного або тваринного існування. Це відображало глибинну філософію алхімії – з’єднувати мертві і живі субстанції, оживляти їх через природні процеси. Алхіміки вірили, що справжня трансформація має відбуватися природно, і тому вони прагнули імітувати природні процеси у своїх лабораторіях.
Нижня частина карти символізує злиття Вогню та Води – двох найсуперечливіших елементів у природі. Цей гармонійний союз елементів підкреслює концепцію балансу і завершення. В алхімічному процесі це момент, коли неповний елемент прагне завершити себе, об’єднавшись з іншим, доповнюючим його.
Золота посудина, з якої піднімається світло, символізує Сонце – джерело всього життя. Сонце, як головний елемент життєвої енергії, виконує роль очищення і трансформації. Родючість Землі залежить від Сонця і дощу, процесів, які уособлюють Вогонь та Воду. Повітря, що допомагає дощу формуватися, теж є результатом взаємодії цих стихій.
Крім того, важливо відзначити алхімічну символіку смерті, яка тут представлена чорним вороном на черепі. Це відсилання до стадії “гниття”, яка є невід’ємною частиною життєвого циклу. У сільському господарстві, наприклад, земля під паром
(необроблена земля, що відпочиває) є життєво необхідною для майбутнього врожаю. Подібно до цього, у процесі Великого Робіння смерть передує новому життю, гниття створює умови для подальшого відродження.
Одним з ключових моментів карти є латинський девіз, написаний навколо ореолу:
Visita Interiora Terrae Rectificando Invenies Occultum Lapidem («Відвідай внутрішні частини Землі, і через виправлення знайдеш прихований камінь»). Ця фраза утворює абревіатуру
VITRIOL, що означає Універсальний Розчинник в алхімії. Універсальний Розчинник – це субстанція, здатна проникати в будь-який матеріал і трансформувати його.
Цей «прихований камінь» також є Універсальними Ліками, здатними зцілювати не лише тіло, але й душу. Він описується в різних формах – як порошок, камінь або настоянка, і, хоча зовнішній вигляд може змінюватися, його сутність залишається незмінною.
Карта Стрільця завершує початковий алхімічний процес. Стріла, що летить вгору, символізує спрямованість Волі і досягнення духовного результату. Веселка, як наслідок процесу очищення, нагадує, що після бурі завжди настає спокій і гармонія.
Ця карта є потужним символом алхімічної гармонії, завершення і перетворення. Вона відображає мудрість природних процесів і прагнення людини до духовного та матеріального вдосконалення.