Атмавід’я 🔸 Шлях до самопізнання

Пізнай себе

Одне з найголовніших питань, які ставить перед людиною філософія йоги, це питання: Хто я? Здавалося б, відповідь на нього проста. Кожен із нас ототожнює себе з чимось. Хтось у відповідь на це запитання назве професію, хтось — стать, вік, національність тощо. Як мінімум, всі ми зараховуємо себе до біологічного вигляду «людина». Але чи є все це відображенням нашого істинного Я? Наскільки глибоко слід розглядати це питання та скільки різних концепцій та оболонок приховують від нас нашу справжню природу?

Нас з дитинства вчать ототожнювати себе з чимось. Народжуючи в певних умовах, ми починаємо вбирати інформацію з навколишнього середовища, і поступово самі (не без допомоги оточуючих) навішуємо ярлики на себе — ми ототожнюємо себе з національністю, статевою приналежністю, ім’ям, захопленнями, згодом — з освітою, професією, політичними та релігійними. поглядами. Ким же ми є насправді і чому такий важливий пошук відповіді на це запитання?

Що таке Атмавід’я?

Атмавід’я — термін йоги, який складається з двох санскритських слів: “Атма” і “Віддя”. Атма, чи Атман, означає вічну Духовну Сутність, Дух, Душу. Цим терміном позначають істинне Я людини, яку той пізнає після пробудження. Багато напрямів ведичної філософії визнають наявність Атману у кожному живому істоті, часом стверджується, що він тотожний Брахману, вищої свідомості, або ж, за іншою версією, має деякі відмінності.

Протилежної позиції у цьому питанні дотримується філософія буддизму, де наявність Атману – індивідуальної душі в істот – заперечується. Натомість поняття у філософії буддизму Махаяни присутня концепція так званої природи Будди — первісної природи всіх живих істот, але не має аспекту індивідуального постійного існування. В інших школах буддизму розглядається концепція алая-віджняни як істинного Я. Але тут також не йдеться про наявність вічної душі, а скоріше про якийсь первісний стан, який однак постійно схильний до змін, подібно до того, як річка, ніби існуючи постійно, у кожну мить змінює свій стан.

Свідомість Христа, свідомість Крішни, природа Будди і так далі — все це різні формулювання одного і того ж явища — нашого істинного Я. Маючи розбіжності в різного роду дрібницях, більшість релігій єдині в думці, що наше істинне Я має початкову божественну природу і лише ілюзії матеріального світу ховають від нас цю природу.

Друге слово, з якого складається термін «Атмавід’я», — «Видя», що в перекладі з санскриту означає знання, ведення або мистецтво. Таким чином, термін «Атмавід’я» означає науку, або знання про вічну душу.

Ототожнення та усвідомлення

Повністю усвідомити себе Атманом людина може переживши Самадхі, але не можна сказати, що це відбувається раптово. Весь шлях до Самадхі — це поступове ототожнення себе з тим, чим ми не є. Наша істинна природа прихована за різними грубішими ментальними оболонками, і ототожнення себе з ними схоже на процес очищення цибулі — щоразу ми знімаємо з себе якусь «шкірку», яка заважає нам побачити наше істинне Я.

Ототожнення себе з матеріальним тілом — одна з найбільших помилок, і позбавлення цієї ілюзії дозволяє зруйнувати й інші. Саме тому Будда говорив про те, що корінням усіх вад і наступних за ними страждань є авід’я — невігластво. Усвідомлення себе як вічної душі дозволяє і оточуючих сприймати, як душі, і це вже інший рівень свідомості, який дозволяє більш ефективно вибудовувати відносини з оточуючими.