Твін Пікс: есхатологічна драма театру сновидінь (Частина II)

Девід Лінч знімає 4 сезон Твін Пікс на зворотньому боці Буття, тож саме час вшанувати його пам’ять статтею про окультні таємниці однієї з його найважливіших робіт.

Оригінал статті

Для розгляду подій третього сезону і його додаткових космологічних сфер, нам потрібно коротко ознайомитися з теоріями двох авторів, на яких автор посилався раніше — традиціоналіста Рене Ґенона і окультиста Кеннета Ґранта.

Попередньо прочитайте: Есхатологічна драма театру сновидінь «Твін Пікс». Частина I

Космічний процес

У своїх творах Ґенон розглядає метафізику циклічного прояву Вищого Принципу — “Єдиного”, який є тотожним Вищій “самості”, або “особистості”, тобто Атману (необережно, але для кращого розуміння матеріалу читачами, далекими від цієї теми, додам ще слово “Бог”). Незліченні світи та стани прояву утворюються трьома ступенями маніфестації — щільною, тонкою і над-формальною. Вони виникають унаслідок взаємодії двох “полюсів” безпосереднього першоджерела прояву “Єдиного” — сутнісного та субстанціального. Ґенон розглядає це як початок множинності та поділу.

Якість вважається змістом Сутності — синтез усіх атрибутів, що належать деякому буттю і роблять так, що це буття є таким, яким воно є. Це єдине, що дійсно можна і потрібно пізнавати, в протилежність знанню кількісних характеристик. Якість представляє вищий принцип, тому не обмежена світом щільної маніфестації, але за такої універсалізації вона перестає корелювати з кількістю. Остання завжди пов’язана зі спеціальними умовами того чи іншого світу. Чи не відносять Якість з теологічної точки зору певною мірою до самого Бога, кажучи про Його атрибути (яскравий приклад 99 імен Аллаха)? Недоречно прагнути переносити на нього які б то не було кількісні визначення. Іншими словами, це щось на кшталт арістотелівського ейдоса або платонівських ідей. Останні ж під іншою назвою і за прямої спадкоємності, є те ж саме, що піфагорійські числа. Хоча вони теж називаються числами, але зовсім не являються числами в звичайному кількісному сенсі цього слова, а розкривають собою певні Ідеї. Для прикладу введемо поняття атому та дамо йому визначення як найменша кількість речовини, яка зберігає всі її хімічні, фізичні та метафізичні властивості. Розглянемо воду — вона має свою хімічну формулу, вагу, температуру кипіння\замерзання, молекулярну массу і тд. Це все будуть її кількісні характеристики. Вода має різні агрегатні стани: пара, рідина, лід.. Ось тут вже починається область якості та розгляд цієї матерії як Елемента. Пар на відміну від рідини і льоду володіє леткістю, рідина на відміну від пару і льоду — текучістю, лід на відміну від пару і рідини — твердістю. Крім того, згідно з західною езотеричною традицією, вода як елемент складається ще з двох якісних характеристик: Вологість та Холод. Щоб ще більше заглибить в пізнання якісної сторони води можна звернутись до мешканців цієї стихії – Ундін. Ці всі речі допоможуть нам зрозуміти її причетність до Сутності, в той час як кількісні характеристики допоможуть нам її зрозуміти як Субстанцію. Поняття ж атому води демонструє кореляцію Кількості та Якості. Є та кількість води, яка зберігає свої якості розчинника та текучості, що відрізняє її від тієї ж води у формі пари.

Кількість є вираженням субстанціальної сторони Принципу у світах грубої маніфестації, зокрема в нашому. Універсальна субстанція (prima materia, першоматерія), виходячи з назви, перебуває “під”, “sub” усією проявленістю, будучи її опорою й умовою. Кожен конкретний світ утворений із субстанціального боку вже вторинною, відносною субстанцією, оскільки першоматерія – абсолютно недиференційована потенційність. Що стосується відносних субстанцій, то тією мірою, якою вони причетні до потенційності універсальної субстанції, вони причетні також до її “незбагненності”, а від того “темні”. Так з одного боку числового ряду ми маємо мінус нескінченність, а з другого — плюс нескінченність. Таким же чином ми можемо ділити матерію до все менших складових, але це тільки оголює її порожність.

“Я не збираюся говорити про Джуді. Насправді, ми взагалі не говоритимемо про Джуді, ми не будемо втручати її в усе це”, — каже Філліп Джеффріс, бо в нього просто немає можливості щось сказати про неї.

“Ти не хочеш цього знати”, — відповідає Гоук на запитання шерифа, що означає загадковий чорний символ на його карті.

Однак materia secunda (вторинна матерія) нашого світу не повинна бути позбавлена будь-якої визначеності, інакше б вона змішалася з самою prima materia в її повній нерозрізненості. Її має бути окреслено згідно з особливими умовами цього світу в такий спосіб, щоб саме стосовно нього, а не чогось іншого, вона справді могла б відігравати роль субстанції. Отже, треба уточнити природу цієї визначеності, що й робив Фома Аквінський, описуючи цю materia secunda як materia signata quantitate (матерію, позначену кількістю). Саме вона є початком “індивідуації”, тобто “окремішності” індивідів усередині виду.  Розвиваючи цю думку Ґенон демонструє як з’явився “атомізм” (ἄτομος — “неподільний”, грецький еквівалент слова “індивід”). Теорії, що йдуть далі в напрямку зведення до кількісного рівня, вводять у поняття матерії перервність(що забирає у атома його неподільність), та значно більшою мірою зближує її з природою числа вже субстанціонального, аніж з природою протяжності. Основою філософії історії Ґенона є положення про закономірно низхідний, деградуючий рух світового процесу від первісного “Земного раю” до остаточної катастрофи, яка стане моментом “перевертання полюсів” і початком нового циклу.

Актуальний цикл складається з чотирьох періодів або “Юґ” індуїстської традиції: 

• Сатья-юґа — “вік чистоти”, період Земного раю. Дхарма, тобто універсальний Закон Буття, стоїть на чотирьох “ногах”. Серед людей панують чотири якості: аскетизм, чистота, милосердя, праведність. Природа характеризується щедрістю та достатком. Люди народжуються з ясним розумом і живуть щасливо до 100 тисяч років. Усі рівні між собою, немає поділу на божественних і демонічних істот.  Триває 1 728 000 років.
• Трета-юґа — Дхарма стоїть на трьох “ногах”. З чотирьох якостей в повній мірі проявлені останні три. Людство починають цікавити чуттєві насолоди, виникають моральні недоліки та поділ суспільства на класи. Люди живуть до 10 тисяч років. Триває 1 296 000 років.
• Двапара-юґа — Дхарма стоїть на двох “ногах”. З чотирьох якостей в повній мірі проявлені дві останні. В суспільстві панують дві четверті чеснот та дві четверті гріховності. Зростає незадоволеність, починаються боротьба, війни, хвороби та катаклізми. Люди живуть до тисячі років. Триває 864 000 років.
• Калі-юґа — Дхарма стоїть на одній “нозі”. З чотирьох якостей в якійсь мірі проявлена остання.  Люди перестають вірити в духовний світ, занепадає мораль, панує невігластво, обман, гординя, жадоба і ненависть. Термін життя зменшується десь до 100 років. Триває 432 000 років.

Думаю, ви вже знаєте, що ми перебуваємо в останній. Нинішній світ — “Царство кількості”, підсумок прогресуючого ущільнення космічного середовища, ослаблення якісного начала і посилення кількісного. Усі різновиди людської діяльності — науки, мистецтва, ремесла, грошовий обіг, що від самого початку здійснювалися у зв’язку з “надлюдськими” принципами і спиралися на Традицію, набувають суто профанного характеру у зв’язку зі своєю спрямованістю до субстанціального полюса. Символом цього процесу є перехід від Сфери до Куба. В серіалі можемо гарно це спостерігати на прикладі стрімкого прогрессу та впливу глобалізації на містечко Твін Пікс.

Я дуже сподіваюся, що цього стислого тезового викладу ідей Ґенона буде достатньо, щоб розуміти, до чого я веду. Спойлер: обителлю Якості в серіалі здається Білий Віґвам, обителлю Кількості — Чорний, але з певним застереженням (!!!), оскільки справжньою маніфестацією Кількості, як видно далі, є Джуді.

Сутність Джуді та її друзів

В усіх езотеричних традиціях принцип матерії асоціюється з архетипом Матері.  Наприклад, Юліус Евола у своїх нарисах про алхімію дає такі відповідності: “Ніч”, “Безодня”, “Матриця”, “Жінка – Мати”, “Вода”, “Хаос”, “Вселенський Меркурій”, “Дракон”, “Змія”, “О”. Вона видається “темною” через свою принципову непізнаваність, як пасивна потенційність. Але функція цієї матерії може бути двоїстою, залежно від її напряму. Як повернення до “небуття” первинної матерії в її нерозрізненості, вона виступає в ролі “змії”, “отрути”, “смерті” та становить загрозу кожній індивідуальності та диференціації.  Як вторинна матерія, позначена кількістю, вона є можливістю усякого відокремлення та розрізнення як такого, що є умовою прояву. Позитивною ця властивість є тільки якщо дотримана кореляція з якісним полюсом. Звідси дихотомія Великої Матері – Життя і Смерть. Віддаляючись від “світлого” суттєвого плюса в історичному процесі, потрібні пропорції більше не дотримуються, через що ця Мати проявляється у грізному обличчі, слідуючи власній природі. Не вона вторглася в наш світ, а ми спустилися до її рівня. 

Прикладом руху сучасної науки в Її бік є ядерні експерименти (пам’ятаємо про корінь теорії атомістів). Хоча, на відміну від Ґенона, Ґрант розглядає ці процеси з позитивного боку, повністю “перевертаючи” картографію космосу. Візуалізацією всього вищесказаного є та сама 8 серія 3 сезону серіалу.

Рене Ґенон користується у своїй книжці досить цікавим образом “Світового Яйця”, в якому розміщений наш проявлений світ. Зверху нього знаходяться позитивні впливи Сутнісного полюса, внизу ж інфернальні впливи Субстанціального. При віддаленні від першого, відбувається ущільнення світового яйця зверху, що відрізає нас від духовних еманацій. Внизу ж, навпаки, відбувається витончення стінки, яка стримує “темряву зовнішню”. Таким чином, ми буквально отримуємо герметично-мемну ситуацію “дна немає, верх запаяний”. Останнім ударом по тонкому бар’єру виявився перший ядерний вибух 16 липня 1945 року.

“Це магічне відродження Культу, набагато давнішого, ніж еони Ісіди, Осіріса, і Гора, знайшло своє відображення у науковій і політичній революції, яка сталась приблизно в 1945 році з першим атомним вибухом. Як було раніше заявлено в книзі “Поза колами Часу”, саме цей вибух – і випробування, що призвели до нього – розірвали тонку мембрану магнітної атмосфери землі. Сталося “зосередження тіней”, через два роки крізь шпарину, що утворилась, почали просочуватися сили, відомі як НЛО, ААЯ, ЕТs, тощо. Для них протягом більш ніж сорока років науковці або уряди цієї планети не запропонували жодного адекватного пояснення. Супутньою обставиною цього Зовнішнього вторгнення стало помітне зростання нервових і психологічних розладів та посилення уяви серед медіумів, митців, метафізиків, і навіть науковців. Певні видіння вже надихнули авторів, таких як Г. Ф. Лавкрафт, на пророцтва щодо еонів і циклів часу, які вони вважали простими фантазіями, – але їхні видіння фокусували реальність, яскравішу за нашу реальність, у якій зазвичай бачить себе людство. Вони сконцентрувалися в одночасному передчутті минулого, сьогодення та майбутнього, в єдиному моменті поза часом і простором, вигаданими людиною.” — пише Кеннет Ґрант.

В серіалі ми бачимо, як у момент вибуху в непроглядній темряві якась жіноча демонічна постать вивергає у світ щось, що нагадує потік різних яєць. Серед них був і БОБ, який є втіленням негативного вулканічного полум’я. У стародавніх уявленнях ця сила пов’язувалася зі змієм-драконом Тифоном. Цікаво, що Ґрант описує його в жіночій формі, а не в традиційно чоловічій, розкриваючи як одне з імен Великої Матері. Він розвиває теорію одного з учнів Кроулі про передчасну, а якщо бути точніше — позачасову, зміну Еону Гора (так Кроулі називав поточну епоху сучасного світу, пророком якої він виступав) новим Еоном богині Маат. Він висуває припущення, згідно з яким ця епоха ще не розпочалася, проте деякі адепти, які здатні “вийти за кола часу”, вже спіймали цей Потік. Він покладе початок прийдешньому Еону, пов’язаному з впливом трансплутонічних, “Зовнішніх”, стосовно нашого космосу, сил. У своїй книзі “За межами Лілової Зони” автор дає низку додаткових понять, визначаючи майбутню епоху як “Еон Жука” — формулою якого є мовчання Темної Матері, “Безмовний Еон”. 

“Що це?” — запитує Трейсі в першій серії під час невдалого сексу з доглядачем скляного куба. У відповідь вона отримує “Шшшш” — звук, що символізує тишу. А також на підставі фонетичної близькості ряду “ш, ж, з, с” — звуки, які видають жуки і шум електрики.

“Сучасні методи атомного бомбардування зруйнували ядро; вони пробудили закриту “Змію”, що оточує сплутане волосся Шиви. Але поки що немає жодної підозри про Божественний Відтік Ґанґа, який “прихований” у волоссі. Дозвольте нищівним силам проходити крізь “лінію”, або зазнайте невдачі поза ядерною масою, і Ви випустите хаос” — цитата одного тантрика, яку Ґрант наводить у своїй книзі.

В серіалі ми бачимо як 1956 року в тій самій пустелі з якогось яйця вилуплюється істота, що нагадує дивного мутованого жука. Цікаво, що ця дата трапляється в книзі Ґранта 5 разів завжди в контексті настання нової епохи, описаної нами вище. Також він додає, що період 1954-1955 років пов’язаний з інтенсивною роботою із “Зовнішніми” силами. Яйце часто символізується буквою “О”, про що далі автор пише:

“У Папірусі Ані є фраза: “О ти, створіння в яйці, сяє твій диск…”. Буква “О” в стародавні часи означала число 11. Дивне звучання “О”, або дисків, що так само приховує число 11, схоже на ZBB, “гудіти, дзижчати” (BOL-ZBVB). Згідно з Інман, Вельзевул, “Повелитель мух”, або тих, що дзижчать, спочатку був “Повелителем бджіл”, тобто “слів” (“Ваал, що пророкує”).”

“Перед зникненням літаючого міста Н-подібної форми, так несхожого на вибух іншого Н — водневої бомби, він відчув сильну ударну хвилю, величезний видих живої Сили. Зашелестіла трава. Маленькі опуклості з’явилися всюди в химерному напівсвітлі. Потім дивні маленькі сутності почали виникати з високої трави навколо лісу… дивні маленькі істоти також були тут. …поєднання рис, які вони демонстрували, було загрозливим. Вони поєднували у своїх темних маленьких стрибаючих тілах риси кажана, гризуна і ЖУКА” — опис видіння людини на ім’я Крістофер Джонс, усе з тієї ж книги Ґранта.

Тема дзижчання та звуків, схожих на струм, супроводжує глядача протягом усього серіалу. Цей звук детально розібраний Ґрантом в усіх подробицях його химерної ґематрії. Матеріал потребує додаткових пояснень і занадто об’ємний, щоб наводити його тут повністю. Усі охочі можуть самі ознайомитися з ним у зазначених книжках і побачити кількість збігів образних рядів. Характерним є те, що цей шум завжди супроводжує появу різноманітних “шпарин” для впливів з інших світів, що також показано в серіалі. Це ті самі шпарини в стінці “Світового Яйця”, які описав Ґенон. Наведемо фрагмент ґематрії Ґранта:

“331 — це також число ShAL, “свердловина в землі”, “тріщина або щілина”, яку можна порівняти з Шеол, “Пекло” і ShlAC (331), арамейська форма санскритського слова Патала, “пекло”. ShAL — це отвір, звідки оракули отримували свої пророцтва в Дельфах (де мешкав змій Піфон, той самий символ підземного вогню й анаграма імені Тифон)” 

Цей самий шум чує Дейл Купер із грамофона під час його бесіди з Велетнем.

 “Агенте Купер, ви чуєте ці звуки?”, — каже Велетень, — “Тепер воно в нашому домі. Це не можна вимовляти вголос.”

Це правда, воно дійсно вже в нашому з вами домі, а ми продовжуємо. Разом із зоотипом впливів Джуді у вигляді жука, з’явилися також “Лісники”. Функцією цих персонажів, у зв’язку з їхнім ім’ям, буде символічна заготівля деревини для прийдешнього багаття демонічного вогню. Їхній зовнішній вигляд, вкритий сажею, говорить нам, що в минулому вони випробували цей вогонь на собі. Тому ми їх можемо вважати вигорілими оболонками або “шкаралупами”, що називаються в західній магічній традиції “кліпот”, тобто найнижче в тонкій сфері, що становить інфра-тілесне “дно” нашого світу. Від живих їм потрібно лише “вогника” для продовження їхнього уявного існування. Лісники фактично нічим не відрізняються один від одного, будучи відміченими кількістю, вони являють собою прості нумерологічні одиниці, що відрізняються тільки своїм порядковим номером. 

Протягом серіалу ми бачимо режисерський акцент на різних числах, які виникають найчастіше в зловісних ситуаціях. За різними номерами і координатами ганяється двійник Купера, після чого від знеособлених цифр і зовсім переключається на пошуки їхнього небуття в Джуді. І тільки справжній агент Купер говорить про них як про Ідеї.

“Я вирушаю до шерифа Трумена. У Лас-Вегасі зараз 2:53. Ці цифри дають у сумі 10 — досконале число” — після цього повідомлення від Купера Ґордон миттєво розуміє, що той і є справжній, причетний до Сутності, Купер.

Своїм гіпнотичним впливом Лісник присипляє Сару Палмер, що допомагає зловісній істоті у вигляді жука проникнути в її тіло. У цей момент ми отримуємо нову сновидську вісь понять: Джуді – Жук – Мати – Сара Палмер. Татуювання Мама було на відрізаній руці людини-носія МАЙКа. Також це слово ймовірно в контексті Джуді було вжито в кімнаті, на межі небуття над ліловим морем. 

“Швидше, моя Мати наближається” — каже агенту Куперу дівчина з цієї кімнати, поки невідома сила намагається прорватися всередину через двері, в той час як Сара Палмер шаленіла в себе в будинку в зацикленому часі.

Область, в якій опинився Купер після того, як його вигнав з Чорного Вігваму двійник Руки, імовірно, є Ліловою Зоною з книг Кеннета Ґранта. Він описує її як “пояс, що оточує Безодню”, “її символ — болото, а її речовина — болотна рідина”, а іноді як “велике море”. У будь-якому разі неодноразово дається рожево-ліловий колір, що супроводжує впливи цієї області.

Також Ґрант пише, що контакт з енергією цієї зони може проявлятися “тангенціальними (такими, що відбуваються по дотичній відносно практикуючого) спалахами гніву”, маніфестацією яких ймовірно була поведінка Сари Палмер під час спроби Матері прорватись в цю область.

Що ще ми знаємо про Джуді? Першу її появу в третьому сезоні ми, ймовірно, бачимо під час сексу доглядача скляного куба зі своєю подругою, після чого вона їх вбиває. У Ґранта бачимо опис цікавого ритуалу, яким він користувався для встановлення контакту з описаними вище впливами:

“Символ сексу — містичний Нуль. Його священна кала, тобто колір – чорний, оскільки це відсутність світла, темна вампірична сила, що всмоктує в себе творче світло, уособлює ніч. З цієї темряви виникають усі форми і в кінцевому підсумку знову розчиняються в ній. 0 або Порожнеча символізується Жінкою. Вона — дзеркало або відбивач імпульсів, що виходять із того, хто проектує в її істоту сутність форми. Вона приймає всі враження та народжує ілюзії, бо всяка форма це фантазія й існує тільки в мрійливому дзеркалі розуму. На жрицю наводять чарівний сон методом сексуального чаклунства. У дзеркалі над нею має з’явитися тіньова форма, яку не можна відрізнити від сутності, з якою маг прагне встановити контакт.” 

У нашому випадку роль дзеркала зіграв куб. На користь припущення про сексуальну магію свідчить той факт, що Марк Фрост у “Таємній історії Твін Піксу” писав, що після заснування лабораторії реактивного руху окультист Джек Парсонс, який був також носієм Кільця Сов, проводив подібні ритуали біля Воріт Диявола у Пасадені, намагаючись викликати богиню Бабалон, також відому як Матір Мерзотностей – ключову фігуру в Телемі. У вихідні перед Розвельським інцидентом 1947 року, на місці випробування бомби, він спробував відкрити браму, щоб викликати сутність, відому як “Місячне дитя”, використовуючи Роботу Бабалон. Джека Парсонса і його магічну діяльність Ґрант не раз згадував у своїх книгах у контексті встановлення контакту з різними Зовнішніми істотами.

Також Марк Фрост наводить приклад зі стародавньої шумерської міфології, що належить щонайменше до 3000 року до нашої ери, де Джоуді була жіночою формою утукку, втеклим мандрівним демоном, який харчувався людськими стражданнями. Було сказано, що якщо жіноча і чоловіча форма (відома як Баал) коли-небудь одружаться на Землі, цей союз створить ще більш злісну істоту, прискорюючи кінець світу. Згодом, Джоуді стала відома як “Джуді”. Баала згадує і Ґрант як чоловічу половину богині Таніт, знову ж в контексті настання Еона Жука. Нагадаємо про наше припущення, що втіленням Баала-Тифона є БОБ, носієм якого був Ліланд Палмер. Згідно з міфом, його союз із Сарою, яка була носієм зоотипу жука як символу Джуді, став причиною всього Великого Зла. Хоча, як ми писали вище, міф надісторичний, ми бачимо тільки його розігрування щоразу новими персонажами. Очевидно, світла сутність Лори Палмер була відповіддю злу з боку сутнісного полюса Білого Вігваму. Її мучеництво і смерть не дали злу діяти непомітно.

Вихід за межі

Щодо останніх серій, тут сказати щось конкретно було б блюзнірством, але спробуємо дати деякі символічні орієнтири для можливості інтерпретації. Перед відправленням в управління шерифа, Купер залишає Ґордону Коулу повідомлення зі своїм наміром, а також називає 10 досконалим числом. Так воно і є, десятка означає завершеність космосу, це символічне число сефіри Малкут (що значить “Царство”) — кабалістичного поняття, яке означає закарбування маніфестації Вищого Принципу в нашому світі як Проявлення. У цій же сефірі мешкає “Малка” — “Царська Донька”, природна Душа, що дає змогу встановити зрештою тотожність між Малкут і вершиною Древа Життя — Кетер (“Вінець” — Принцип). Після того, як Ґородон Коул отримав повідомлення Купера, нам показують фінальне місце дій (принаймні в нашому світі) — відділок шерифа в місті Твін Пікс. Ми бачимо одразу число 10 на ґратах у в’язниці, це дає нам змогу припустити, що тут станеться Розв’язка.

В цьому місці відбувається остання битва з БОБом, після перемоги над ним, Купер знаходить справжню, “причетну до Сутності” Даєн. Популярний сюжет більшості міфологій — після перемоги над злом герой отримує в нагороду “Царську Дочку”. Тема алхімії серіалу заслуговує на окрему статтю, але дещо ми скажемо тут. Купер це “Cooper” — якщо ми застосуємо до нього фонетичну кабалу, так кохану алхіміками, то отримаємо символічний “Copper” — “Купорос”. Інша алхімічна назва цієї речовини VITRIOL, що є нотариконом фрази “Visita Interiora Terrae Rectifi cando Invenies Occultum Lapidem”, “Відвідай надра землі: очищенням знайдеш таємний камінь”. Краще не описати ініціатичну пригоду цього персонажа впродовж серіалу. Даєн, це місячна Діана, яка завдяки роботі купоросу з “Білої Королеви” перетворилася на “Червону”. Чоловічий і Жіночий принцип шляхом очищення знайшли себе для завершення Великої Роботи. 

“Усе минуще — тільки символ, образ; тут збувається все нездійснене (незавершене, неповне); тут здійснюється незбагненне (невимовне); сюди нас тягне вічно-жіночне” — здаються заключні слова з Фауста

Тяжіння “Вічної жіночності” пропонує агенту Куперу відмовитися від фактичної жінки та вийти за межі досконалості десятки, у царину зловісного числа 11. 

“Одинадцять гріховно, бо дивиться зверхньо на десять божих заповідей”, — пише Шиллер, висловивши традиційну думку, що воно зазвичай пов’язане з чимось негативним. Нумеролог П’єтро Бонго стверджував, що 11 “не має жодного зв’язку з божественними речами, ні зі сходами, що ведуть до речей вищих, ні з якими-небудь іншими заслугами”. Він вважав, що це число грішників і покаяння. Середньовічні богословські праці часто згадують “11 головних помилок”. Мусульманські Брати Чистоти також надавали йому негативного сенсу.

В останній серії відбувається пік того віддалення від Сутності до чистої Кількості, яке ми описали. Згідно з Ґеноном, у момент кінця світу максимально прискорений рух часу зазнає раптової зупинки. Час “перейде в простір”, а отже, ним можна буде прямувати, що і робить Купер. Відбувається те саме “перевертання полюсів”, починається новий цикл — нова спроба порятунку Лори Палмер.

“Он бір — Қара жұмбақ. (Одинадцять — це чорна таємниця)” — говорять рядки татарської дитячої лічилки. Нехай такою вона і залишиться.

Маленька післямова

У книзі Алістера Кроулі “Містицизм і магія” є досить кумедна частина під назвою “Інтермедія”. У ній маг аналізує за допомогою методів кабали дитячі віршики та розкриває їх справжній зміст читачеві. Хотілося б наприкінці привести цитату із примітки до цього розділу:

“Брат P[erdurabo] помітив жарт, що Істина міститься у всьому – треба тільки знати, як відшукати її; і взявся виправдовувати свої слова, прийнявши кинутий виклик. Сюди ці міркування включені не через якусь особливу цінність, а лише для того, щоб випробувати читача. Того, хто визнає сказане нижче жартом, слід віднести до однієї категорії нікчемних дурнів; того хто подумає, ніби Брат P[erdurabo] вірить, що автори цих віршів керувалися деякими окультними намірами, – до іншої категорії дурнів, настільки ж нікчемних.”

Цілком неважливо, чим є “Твін Пікс” насправді, головне те, які висновки ми можемо з цього всього зробити. Мудрість в очах того, хто дивиться.

Також хочеться висловити свою подяку Радію та Soror Lambrini за вичитування та редагування матеріалу. Діалоги і активне обговорення з останньою, власне, стали початком представленого аналізу.

Дякую за увагу!