Мухомором та магічні гриби: яка між ними різниця? 🕉 ESOTERA

Інтеграція в тему

Червоний Мухомор є культовим червоно-білим крапчастим грибом, який втілюється скрізь, від садових статуй до емодзі. Мухомори, безумовно, психоактивні, але вони відрізняються від традиційних магічних грибів.

Фразою «магічні гриби» зазвичай мають на увазі набагато менш барвисті різновиди, що містять псилоцибін, які можуть викликати трансцендентні стани прояву розуму. Але для узагальнення ми будемо використовувати цю фразу в статті.

Те, що відрізняє Червоного Мухомора (Amanita Muscaria) від псилоцибінових сортів грибів (Psilocybe), виходить за межі зовнішнього вигляду та ефектів. Тут ми розглядаємо основні відмінності між Червоним Мухомором та псилоцибіновими грибами, досліджуючи, де вони ростуть, активні інгредієнти та медичну цінність.

Оригінал статті:
Amanita Muscaria vs. Psychedelic Mushrooms (Psilocybin): What’s the Difference?

Читайте також:

Огляд та порівняння грибів

Червоний Мухомор є умовно-їстівним психоактивним видом грибів. Основними сполуками мухомора є: мусцимол, іботенова кислота та мускарин. Гриби сімейства Amanita можуть бути токсичними, якщо їх споживати сирими, до них відносяться кілька смертоносних різновидів, включаючи Бліду Поганку.

З одного погляду:

Червоний Мухомор відомий нам з дитинства як красивий, але смертельно-ядовитий гриб, щодо другого — це не правда.
Мухомор вважають «деліріантом», а не «психоделіком», оскільки він не діє на ті самі рецептори, що й псилоцибін або псилоцин. Натомість Мухомор насамперед діє на рецептори, що можуть викликати ефірний, трансовий, або ж заспокійливий стан.
Мухомори може бути чудовим розслабляючим та заспокійливим засобом, часто викликаючи ейфорію та «мрійливий» стан. Але при поганій заготівлі та сушці, він може викликати отруєння, що супроводжується надмірним потовиділенням, приступами нудоти розладами шлунку, якщо іботенова кислота не декарбоксилюється належним чином.
Рід Amanita містить близько 600 видів мухоморів, включаючи деякі з найтоксичніших відомих грибів у всьому світі, а також деякі добре оцінені їстівні види. Червоний мухомор є одним із них.

Гриби псилоцибінових сортів містять психоактивну сполуку псилоцибін — природний психоделік, котрий при потраплянні в організм перетворюється на псилоцин та, як відомо, створює потужні візуалізації та містичні переживання.

З одного погляду:

Псилоцибінові гриби зазвичай мають капелюшки різного розміру та відтінку: від світло-коричневого до брудно-білого кольору, а також щільну ніжку світлого відтінку.
Понад 200 видів грибів містять псилоцибін або його похідну сполуку псилоцин. Psilocybe Cubensis є культивованим видом, та є часто поширеним. «Золоті Вчителі» — відомий сорт грибів з цього підвиду.
Вживання магічних грибів є часто поширеним культурно-релігійним явищем по всьому світу, з довгою історією духовних та релігійних ритуалів.

Де ростуть магічні гриби

Червоний Мухомор родом з помірних або бореальних лісових регіонів Північної півкулі, часто зустрічається в наших лісах восени. Зараз мухомор часто імпортується до США з України, Литви, Польщі та інших регіонів.

Проте ці гриби знаходять по всьому світу в Бразилії, Південній Африці, Центральній Азії, Північній Америці та Європі. Гриб Amanita Muscaria виживає в симбіотичних стосунках із сусідніми рослинами. В основному росте попід деревами у старих лісах. Шукати варто в березняках та хвойних лісах.

Псилоцибінові гриби ростуть у всіх частинах світу і можуть вижити майже в будь-якому кліматі. Вони є часто поширеним сімейством грибів на полонинах осінніх Карпат. Більшість псилоцибінових видів грибів зустрічаються на лугах та лісах тропічних та субтропічних регіонів, як правило, у ґрунті, багатому гумусом і рослинними залишками.

Такі види як Cubensis можна культивувати в стерильному середовищі з контрольованою температурою та освітленням, використовуючи спори та субстрат. Важливо переконатися, що субстрат не містить важких металів.

Психоделічні сполуки магічних грибів

Псилоцибінові Гриби

Існує понад 200 видів психоделічних грибів, кожен з яких містить понад 400 активних сполук. Найвідомішим психоактивним компонентом є псилоцибін.

Псилоцибін вважається проліками, це означає, що організм повинен його метаболізувати, перш ніж він стане активним. Отже, коли людина їсть магічні гриби, печінка перетравлює псилоцибін і перетворює його в біодоступну форму, відому як псилоцин, у процесі, який називається дефосфорилюванням.

Псилоцибін і псилоцин є психоактивними речовинами, але псилоцин відповідає за більшість психоделічних ефектів чарівних грибів. Подібно до ЛСД, ці сполуки головним чином діють на рецептори серотоніну в мозку, рецептори підтипу 5-НТ (серотонін) 2A, щоб створити змінений сенсорний досвід.

Окрім псилоцибіну та псилоцину, чарівні гриби містять понад сотні активних сполук, які сприяють повному спектру дії грибів. У лабораторії ACS проаналізували п’ять триптамінів, а також Harmine і Harmane, які, на нашу думку, можуть бути схожими на терпенси грибів. Нам так багато потрібно розкрити, і ми починаємо подорож через аналітичне тестування.

Беоцистин: попередник і аналог псилоцибіну. Виявлено як незначну активну сполуку.
Норбацистин: аналог псилоцибіну та другорядна активна сполука (алкалоїд).
Норпсилоцин: похідне псилоцибіну. Діє на рецептори 5-HT2A з більшою потужністю, ніж псилоцин.
Аеругінасцин: активний метаболіт аеругінацину, природного триптаміну. Він хімічно схожий на псилоцибін і псилоцин.
4-гідрокси-N,N, N-триметилтриптамін (4-HO-TMT): передбачуваний активний метаболіт аеругінацину, природного триптаміну псилоцибінових грибів. Ця сполука тісно пов’язана з буфотеніном, N-триметиловим аналогом серотоніну, який природним чином міститься в отруті жаби.
Хармін: бета-карболіновий алкалоїд з різними психофармакологічними ефектами.

Мухомор Червоний

Мухомор не містить псилоцибіну або псилоцину. Натомість основними активними компонентами гриба є мусцимол, іботенова кислота та мускарин. Мусцимол та іботенова кислота є основними сполуками, відповідальними за психоактивні ефекти мухомора.

Мусцимол є депресантом центральної нервової системи, який може залучати ГАМК-рецептори для надання седативно-гіпнотичної, депресивної та галюциногенної психоактивності. Це найпотужніший психоактивний агент A. Muscaria, який у десять разів сильніший за іботенову кислоту.
Іботенова кислота взаємодіє з рецепторами глутамату, стимулюючи його. Коли гриби містять більше іботенової кислоти, ніж мусцимолу, споживачі гриба зазвичай повідомляють про плутанину, збудження та ейфорію.
Мускарин існує в незначних кількостях (0,02% сухої маси) і є найслабшою психоактивною сполукою в цьому плямистому виді. Однак, цей незначний алкалоїд діє на мускаринові рецептори ацетилхоліну в парасимпатичній нервовій системі, викликаючи помітні ефекти, включаючи слиновиділення та потовиділення.

Психоделічні та психоактивні ефекти

Псилоцибінові гриби викликають психоделічний ефект, тоді як дія Мухомора є психоактивною. Різниця між психоделічним і психоактивним полягає в механізмі дії і відчуттях.

Класичні психоделіки, такі як псилоцибін, зазвичай задіюють рецептори серотоніну в мозку, що призводить до змін сприйняття, емоційних зрушень і навіть духовного пробудження. У процесі вони формують нові нейронні зв’язки у феномені, що називається нейропластичністю. Також псилоцибінові гриби в комбінації з Їжовиком Гребінчастим дають ефект нейрогенерзу, про цього корисного гриба ми писали раніше. Переналагодження поведінкових паттернів та глибока рефлексія дозволяє користувачу грибів переосмислити своє життя та зробити довготривалі зміни.

Психоделічні ефекти зазвичай бувають такими:

Візуальні елементи, як-от ореоли навколо вогнів і предметів, бачення магічних істот, духів;
Посилення кольорів, індикатори та спотворене бачення;
Відчуття дихання світу;
Інсайти, флешбеки та переформатовані спогади.

Психоделічні ефекти можуть з’явитися через 30-60 хвилин після вживання псилоцибінових грибів, досягають піку через 1-2 години і тривати приблизно 4-6 годин, з періодом «пост-ефектів», який зазвичай триває ще декілька годин.

Психоактивні ефекти Червоного Мухомора проявляються значно інакше. Люди, які вживають Мухомор, часто занурюються в трансове сновидіння, де уві сні зазвичай виникають інсайди та ідеї. Часто тілесні відчуття бувають подібні до алкогольного сп’яніння.

Експерти кажуть, що мусцимол в Amanita muscaria не викликає галюцинаторних ефектів, які викликають псилоцибінові гриби, і йому бракує властивостей «проявлення розуму», які надають класичні психоделіки.

Психоактивні симптоми мухомора червоного включають:

Фізична релаксація або седативний ефект;
Стимуляція, ейфорія та «мрійливий» стан;
Затуманеність та ясність одночасно;
Втрата рухових навичок.

Симптоми проявляються через 30-90 хвилин після вживання цього гриба і найбільш інтенсивні через 2-3 години.

Лікувальна та харчова цінність

Дослідження псилоцибіну почалися ще в 1960-х роках і багато сучасних науковців припускають, що ця речовина може відігравати багатообіцяючу роль у лікуванні різних розладів. Псилоцибінові гриби з’являються в терапевтичних практиці для лікування таких захворювань, як кластерні головний болі, обсесивно-компульсивні розлади, тривога, депресія, посттравматичний стресовий розлад і залежність.

Дослідження показують, що псилоцибін «спричиняє значне та стійке зниження депресії та тривоги у пацієнтів із небезпечним для життя раком».
Ще одне дослідження, проведене престижною дослідницькою групою в Лондоні, показує, що псилоцибін можна використовувати для лікування загальної депресії.
Дослідження 2015 року показало, що псилоцибін корисний для лікування алкоголізму.
Мухомор червоний, або мухомор, протягом сотень років використовувався в медицині та шаманській практиці серед скандинавських та слав’янських племен завдяки своїм болезаспокійливим, протизапальним, анксіолітичним і стимулюючим властивостям.

Нещодавні дослідження фармакології підтверджують ці традиційні способи використання гриба, демонструючи, що мусцимол у Мухоморі може мати кілька лікувальних переваг, зокрема:

Лікування стресу та тривоги;
Послаблення м’язового болю;
Поідвищення якості сну;
Протипухлинна та пам’ятно-захисна дія.

Книга «Мікродозування Червого Мухомора» Баби Маші з передмовою експерта з мікродозування Джеймса Фадімана, Ph.D. описує результати дослідження лікувальних ефектів мікродозування Amanita muscaria за участю 3000 осіб.

Баба Маша пояснює, як безпечно використовувати Червоний Мухомор в терапевтичній та лікувальній практиці. Вона вказує, як заготовляти та сушити гриби, готувати настоянки, чаї, олії та мазі.
Автор розкриває цілющий потенціал Amanita Muscaria для широкого спектру станів, включаючи: депресію, безсоння, мігрень, алергію, гінгівіт, печію, екзему, псоріаз, епілепсію, гіпертонію та гормональну дисфункцію. Учасники дослідження також повідомили про полегшення болю та успіх у припиненні залежності від алкоголю, опіатів, нікотину, кофеїну та інших наркотиків.