Самадхі 📿 Кінцева мета йоги

Самадхі — це вища мета життя для багатьох йогів, вважається кінцевою метою, особливо в традиціях раджа та аштанга-йоги, де це стан повного просвітлення і єдності з абсолютом. У цьому стані зникає відчуття індивідуальності, і свідомість повністю зливається з універсальною реальністю.

У цій статті представлено огляд різних видів самадхі, засобів досягнення цих станів та дослідження їх з точки зору філософського розуміння процесів мислення і трансформації стану свідомості.

Бажання, з яким людина входить у медитацію, грає роль ключового чинника. Дурень, засинаючи, прокидається дурнем. Але якщо людина занурюється в медитацію з єдиним бажанням просвітлення, вона виходить із медитації мудрецем.

Свамі Рама, «Життя серед гімалайських йогів: духовні досліди»

Стан Самадхі

Самадхі — це стан просвітлення, коли зникає саме поняття індивідуальної свідомості. Людина повністю розчиняється в бутті, об’єднуючи спостерігача та об’єкт спостереження в одне ціле. Ідея поділу просто випаровується. Вперше самадхі згадується у стародавніх текстах Упанішад, точніше, у Maitrayani Upanishad. Пізніше термін широко увійшов у йогічну традицію і більше асоціюється з філософією Патанджалі та його системою йоги, ніж із ведичними знаннями.

У дзен-буддизмі теж знають про самадхі, але там вважається, що і самадхі, і ніродха (схожий стан, коли тіло працює на мінімальних обертах, температура падає, а сприйняття часу просто відключається) не приводять до вищого знання. У ніродхі організм живе на енергії, накопиченій до цього стану. Зазвичай її вистачає на кілька годин життя, але в ніродхі вона так розподіляється, що її вистачає на кілька днів без потреби в додатковій енергії ззовні.

Але для послідовників дзен — самадхі — не найвища мета. Вони вважають, що справжнє просвітлення досягається через “смерть Еґо“, а самадхі — лише одна зі стадій на цьому шляху.

У йозі ж самадхі вважається доступним через практику медитації (дг’яна). Щоб дійти до самадхі, треба пройти через весь вісімковий шлях раджа-йоги, починаючи з ями та ніями, потім асани і пранаяму, і зрештою — медитація (дг’яна) і самадхі.

Різновиди Самадхі

Існує кілька рівнів самадхі, і тільки для непідготовленої людини це може виглядати як один єдиний стан. Просвітлення дійсно пов’язане із самадхі, але це як вірно, так і ні одночасно. Самадхі, як вища ступінь раджа-йоги та головна мета всіх практикуючих, сприймається як щось важкодоступне. Через це мало хто серйозно присвячує себе вивченню, навіть теоретичному, цього аспекту йоги.

Досягти самадхі здається неможливим через його високу духовну складність і обмеження, які необхідно подолати. Досягнення самадхі пов’язане з переходом від одного ментального та духовного рівня до іншого за допомогою регулярної медитації та дотримання самообмежень. Люди роками йдуть до того, щоб хоча б на мить відчути це стан, але, раз відчувши його, цей досвід стає незабутнім і бажаним.

Однак, те, що ви відчули вперше, заглянувши “по той бік” добра і зла, — це лише перший рівень самадхі. Насправді всередині самадхі існують кілька стадій:

1. Савікальпа
2. Нірвікальпа
3. Сахаджа

Кевала нірвікальпа самадхі є тимчасовим станом, тоді як сахаджа нірвікальпа самадхі триває протягом усього життя. Савікальпа самадхі — це лише підхід до справжнього просвітлення, коли людина ще не розчинила свою свідомість в Абсолюті, але вже відчула його присутність. Це стан може тривати від кількох хвилин до кількох днів.

Нірвікальпа самадхі — це наступний рівень, коли практикуючий повністю зливається з Абсолютом, його свідомість стає єдиною з Вищим. Це стан, коли людина відкриває в собі Атман і усвідомлює свою справжню природу, перебуваючи в фізичному тілі.

У класичних текстах, таких як йога-сутри Патанджалі, ці стадії також мають свої назви: сампраджнята самадхі (аналог савікальпи) і асампраджнята самадхі (аналог нірвікальпи). У савікальпа самадхі свідомість ще присутня, а нірвікальпа характеризується повним розчиненням в Абсолюті, де знання досягається безпосередньо через інтуїцію та трансцендентний досвід.

Нірвікальпа та савікальпа самадхі

Нірвікальпа та савікальпа самадхі вважаються станами просвітлення нижчого рівня. Проте, щоб краще зрозуміти ці поняття, потрібно розглянути термін «вікальпа» (vikalpa), який є в обох словах. Вивчення значення цього терміну допомагає глибше осмислити суть цих станів, оскільки їх досягнення вимагає тривалого практичного досвіду.

Вікальпа — це один із видів вритті (розумових процесів), який пов’язаний з уявою, фантазією та відволікаючими думками. Інші чотири типи вритті:

1. Прамана — пряме знання, засноване на досвіді.
2. Віпар’яя — неправильне, хибне знання.
3. Нідра — стан розуму, схожий на «сон без сновидінь», коли немає активних думок, але присутня порожнеча.
4. Смріті — пам’ять і спогади, пов’язані з усвідомленням цілей у зовнішньому житті та духовному шляху.

Нірвікальпа (nirvikalpa) позначає стан, коли повністю припиняється рух думок. Це стан абсолютного внутрішнього спокою, єдності з Абсолютом, де немає розділення між зовнішніми та внутрішніми думками. У цьому стані виникає досвід божественної Ананди — особливого духовного екстазу, що не має аналогів у земному досвіді.

Нірвікальпа самадхі важко описати словами, оскільки це стан, який виходить за межі логіки та мови. Це глибокий досвід, який можна зрозуміти лише через пряме перебування в цьому стані.

Савікальпа самадхі — це стан, коли під час медитації на об’єкт відбувається відкриття Абсолюту, але лише на певний час, після чого людина повертається до звичайного стану. Савікальпа можна переживати багато разів, і воно є досяжним при регулярній медитації. Поки в цьому стані є певне зусилля, самадхі ще не завершене, і тільки після його припинення можливий перехід до нірвікальпа самадхі.

Важливо зазначити, що савікальпа самадхі не завжди пов’язане з медитацією на зовнішній об’єкт. Це може бути й медитація вищого рівня, коли увага спрямовується на внутрішній стан, усвідомлення «Я—Є» або на енергетичні канали наді.

Самадхі та просвітлення

Між двома попередніми станами самадхі та сахаджа самадхі існує суттєва різниця. Головна відмінність полягає в тому, що стан єднання з Вищим, досягнутий у нірвікальпа самадхі, більше не втрачається. Людина, перебуваючи у фізичній реальності, зберігає стан повного просвітлення і злиття з буттям, яке неможливо втратити. У цьому стані практик не втрачає “поштовху” навіть під час повсякденних справ. “Його тіло стає інструментом душі”, — так пояснюють гуру. Душа стає Атманом, і людина виходить з кола самсари. Вона ще тут, у цьому світі, але виконує місію, яку тільки її душа може здійснити.

Сахаджа самадхі відрізняється від савікальпа та нірвікальпа тим, що його не потрібно досягати або входити в нього — людина перебуває в цьому стані постійно. Лише деякі духовні вчителі досягли цього рівня. Навіть нірвікальпа самадхі є станом, до якого можна йти протягом кількох життів, і лише після багаторічної практики медитації є потенційна можливість досягти нірвікальпи, а потім і сахаджа самадхі.

Хоча термін “досягнення” не зовсім точний для опису духовних станів, іншої мови для передачі цих трансцендентних явищ у нас немає.