Рунічне ворожіння: витоки знань та магічна енергія

Вступ

Рунічне ворожіння – це ціла система глибокого розуміння себе та подій, що відбуваються довкола. Рунічна традиція, що походить зі скандинавської та германської культур, використовує давні символи як інструмент для отримання відповідей на важливі життєві питання. Завдяки цьому мистецтву можна не лише заглянути в майбутнє, а й краще усвідомити власний шлях та приховані можливості.

Традиція північних народів

Руни — це символічна система, традиційна для північних народів. Не виключено, що вона сформувалася на основі значно давнішої системи взаємопов’язаних символів (наприклад, північноіталійського чи етруського алфавіту). Але так само можливо, що руни дісталися нам у спадок від якоїсь безслідно зниклої цивілізації. Існує кілька цікавих і по-своєму переконливих гіпотез на цей рахунок.

🔸 Більше в статті: «Північна традиція скандинавів».

Яким би не було їхнє походження, очевидно, що спочатку руни являли собою не алфавіт, а послідовність звуків, пов’язаних із різними природними силами. Звук — це вібрація. Звук — це енергія. Звук — це творча сила. Звук був паралінгвістичним засобом спілкування. Поступово певні звуки почали відповідати певним графічним символам і ставали поняттями. У процесі використання цих символів значення первинних понять поглиблювалися й розширювалися. Служачи багатьом поколінням, руни набули особливої сили; у колективному несвідомому північних народів сформувалася й продовжувала збагачуватися велика «база даних».

Матеріал цієї статті перекладений і адаптований на основі книги Фреї Асвінн: «Northern Mysteries and Magick: Runes & Feminine Powers».

Думки, висловлені в тексті, є суб’єктивною інтерпретацією досвіду авторкині та не претендують на абсолютну істину. Рекомендується сприймати інформацію статті критично та формувати власне розуміння теми.

Руни як система ворожіння

Рунічне ворожіння — одна з найдавніших мантичних систем у Північній Європі. Тацит повідомляє, що давні германці вирізали палички з деревини плодоносних дерев, наносили на них особливі знаки й використовували для ворожіння. Найімовірніше, це були руни, хоча беззаперечних доказів цього дослідники не знайшли.

Кожна руна має цілий спектр значень — від найпримітивнішого побутового рівня до найвищого ступеня езотеричної мудрості. Черпаючи енергію рун для магічної роботи, ми щоразу віддаємо частинку власної сили. Так із колективної душі народу народилася містична система. Школи містерій існували та в Давньому Єгипті, і в Греції, і в багатьох інших народів давнини. Я переконана, що й північні народи мали власну традицію містерій, яка склалася задовго до епохи вікінгів і передавалася усно від покоління до покоління. Але в якій саме формі відбувалася передача знань, нам невідомо, адже після насадження християнства ця традиція перервалася.

Магічні властивості рун

Передусім розглянемо, яке застосування руни можуть мати в магії. Для зручності я наводжу перелік рун із їхніми магічними властивостями та езотеричними значеннями. Символіка рун, зберігаючи зв’язок із їхніми базовими, буквальними значеннями, змінюється залежно від мети застосування. У цьому списку виділено саме ті властивості рун, що використовуються в магії.

Достовірні значення та глибокий аналіз рун старшого Футарку можна дослідити у відповідному розділі.

Містерії північної Європи

І все ж руни й досі можуть відчинити перед нами брами до містерій Північної Європи. Подорожуючи за допомогою рун у внутрішні світи, ми можемо відновити втрачені знання по крихтах. Ніщо не зникає безслідно; усе зберігається в колодязі Міміра — у нашому колективному несвідомому, яке в інших окультних традиціях називають «акашичними хроніками».

Для роботи з рунами, як і з будь-якою іншою мантичною системою, потрібні глибокі знання та хоча б мінімальні вроджені здібності до ясновидіння. Просто вивчити традиційні значення рун і ключові слова («багатство» для Феху, «шлях» для Райдо тощо) недостатньо. Щоб справді гадати, потрібно встановити канал зв’язку з рунами. Вони мають самі «заговорити» з вами; ви маєте навчитися сприймати інформацію від них безпосередньо, без втручання аналітичного розуму.

Дев’ять світів

Тепер ми розглянемо дев’ять світів і руни, що відкривають до них доступ. Кожен зі світів має свого Вартового. Також кожному з них відповідає одна з дев’яти незмінних рун, форма яких не змінюється при обертанні вздовж вертикальної осі. Вёльва у своєму «Пророцтві» каже: «Пам’ятаю дев’ять світів і дев’ять коренів», а Одін у «Промовах Високого» зазначає: «Дев’ять пісень [сили] я пізнав від сина Бёльторна, Бестлі-батька». Це свідчить про те, що північні предки мали добре продуману систему відповідностей між світами та рунами.

Ці три світи — найвищі області Іґґдрасіля, і потрапити до них можна лише засобами астральної подорожі. Три нижні світи доступні лише через шаманські мандри. Три вищі світи — небесні, три нижчі — підземні.

Останні три світи — підземні.

Руни та медіумізм

Рунічне ворожіння подібне до медіумізму в тому сенсі, що ворожбит виступає «медіумом»-посередником між кверентом і рунами, тлумачачи повідомлення, які надходять від рунічних сил. Спершу ворожіння було священнодійством, під час якого жрець звертався до богів за порадою. Сила, що керує магією і темною стороною свідомості (до якої, зокрема, належить і ворожіння), у північній традиції має ім’я Одіна. А щодо минулого, теперішнього і майбутнього, то ця сила ототожнюється з трьома богинями-норнами — Урд, Верданді та Скульд, які тчуть візерунок орлог (долі).

Таким чином, руни тісно пов’язані з північною міфологією та священні для північних народів, оскільки втілюють їхні найглибші духовні цінності. Щоб отримати від них максимальну користь, потрібно знати й розуміти міфи Півночі та суть різних богів, тобто архетипів. І гадати слід саме на основі цього знання.

Рунічне ворожіння не має нічого спільного з примітивною ворожбою. Рунам дійсно слугують для передбачень, але вважати їх лише інструментом пророцтв — велика помилка. Так, за допомогою рун можна передбачати майбутнє, але прозріння зазвичай приходять спонтанно і не піддаються свідомому контролю. Більшість так званих передбачень — це лише висновки, які ворожбит робить на основі поточних чи минулих обставин життя кверента, відкритих йому інтуїтивно або через «підказки» від самого запитувача.

Хто може працювати з рунами?

Гадати на побутовому рівні може навчитися будь-хто, хто має бодай якусь чутливість до тонких речей, чи розвинену інтуїцію. Але щоб проникнути в глибини рунічної мудрості, необхідна вроджена приналежність до північної «колективної душі». Це знання передається з покоління в покоління як духовний еквівалент генетичної пам’яті, або хамін’ї, як її називають у північній традиції.

Рунічне ворожіння в чомусь подібне до даоської системи «І-Цзін». Будь-хто може прочитати її в перекладі та винести якусь користь, але по-справжньому глибоко осягнути її зможе тільки носій китайської культури. Те ж саме стосується й рун.

Однак довгострокові прогнози можуть бути неточними, оскільки людина може змінювати власний життєвий шлях. Жорстко визначеного майбутнього не існує: є лише візерунок долі, що відгукується на всі наші дії.

Отримавши потрібну інформацію, можна вдатися до магії. Магія — це вольовий вплив на частину візерунка, що змінює всю структуру.

Найісторичніше достовірний метод рунічного гадання описаний римським істориком Тацітом у 98 році н.е. («Німеччина», глава X). Згідно з цим описом, жрець або голова родини наносив рунічні знаки на палички, вирізані з дерева плодоносного дерева, потім закривав очі, повертався обличчям до півночі, звертався до богів і кидав руни на біле полотно. Обравши три руни, він тлумачив їх в контексті поставленого питання. На перший погляд, це гадання здається дуже простим, але це не так: щоб воно дало правильну відповідь, майстер повинен мати дуже тонку інтуїцію.

Але для того, щоб працювати з рунами, зовсім не обов’язково знати астрологію та інші мантичні системи. Руни — це самодостатня система; до того ж її можна збагачувати та поглиблювати, черпаючи багато ще не вивченого матеріалу зі скандинавської міфології.

Висновок

Рунічне ворожіння залишається потужним інструментом для самопізнання та аналізу ситуацій. Воно не дає однозначних відповідей, а допомагає знайти правильний напрямок, спираючись на давню мудрість. Головне – навчитися правильно читати символи та довіряти своїй інтуїції, адже руни відкривають глибинні істини лише тим, хто готовий їх почути.