Таро та Всесвіт 🌌 Прадавні теорії

Космічне колесо

Таро являє собою символічне зображення сил природи, що пов’язують людське існування з космічними ритмами. У цьому вченні використовується концепція Сонячної системи як колеса, яке постійно обертається та впливає на життя людей.

Сонце, навколо якого обертаються планети, відіграє центральну роль, а їхній рух, включаючи Місяць, відображає впливи на Землю. Особливе значення надається Зодіаку — ободу цього колеса, де знаходяться сузір’я, що мають прямий зв’язок із рухом Сонця. Саме це колесо — РОТА — є архетипом руху і змін, і його символізм відіграє важливу роль у ТАРО.

ТАРО (R.О.Т.А. — лат. колесо) стає інструментом для розуміння Всесвіту та місця людини в ньому. Давні уявляли цей рух більш зрозуміло, ніж сучасні люди, вбачаючи в Зодіаку певний зв’язок між видимими небесними явищами та життям на Землі.

Ми детально розкрили тему Кабалістичного ключа в статті: “Кабалістичний ключ Таро: молодші аркани“. Пізнавайте більше та прокачуйте свої навички, а досвідом діліться в коментарях. Ваша активність неймовірно тішить нас!

Прадавні теорії

Системи знань, що сформували основи світобачення і філософії давніх цивілізацій. Вони пояснювали структуру Всесвіту через символіку чисел, елементів і природних явищ, а також закладали фундамент для сучасних містичних та окультних вчень. У цих теоріях реальність розглядалася як взаємодія духовних і фізичних сил, часто втілюючись у схемах на кшталт Древа Життя або космології Інь і Ян. Саме через призму цих концепцій стародавні намагалися осягнути Всесвіт і місце людини в ньому.

Вплив планет і знаків

У давні часи Земля вважалася центром Всесвіту. Небеса, що були над Землею (тоді не усвідомлювали, що вони є і під Землею), наділялися божественною природою. Визнаючи недосконалість земних справ, стародавні вважали рух Небесних Тіл досконалим. Так почали формуватися апріорні ідеї.

Тодішні математики відстоювали концепцію кола як досконалої форми, а богословська логіка виводила, що всі небесні тіла повинні рухатися по колу. Це релігійне припущення завдало чимало клопоту астрономам. З часом, коли спостереження ставали точнішими, їм усе важче було узгодити свої відкриття з існуючими теоріями, що вимагало складних обчислень. У результаті Коперник висловив гіпотезу, що було б зручніше (хоч і неприйнятно в релігійному сенсі) уявити, що центром системи є не Земля, а Сонце. У математиці немає абсолютних істин. Бертран Рассел сказав: “Ніхто не знає, про що він говорить, і це нікому не важливо”. Наприклад, можна припустити, що Місяць — це центр Всесвіту. Це лише вимагатиме переписати формули, і ніхто не зможе цьому суперечити. Однак практично це не сприятиме зручності навігації.

Важливо пам’ятати про це, оскільки це і є сутність сучасної науки та філософії — не шукати Істину, а прагнути максимального зручності.

Елементи й символи

Повертаючись до зображення Сонячної системи: Сонце — це вісь колеса, а зовнішня планета знаходиться на його ободі. За межами обода розташовані 12 сузір’їв Зодіаку. Чому саме 12? Перше грубе ділення кола дає 4 секції, що відповідають чотирьом порам року. Можливо, це також пов’язано з виділенням чотирьох елементів — Вогню, Повітря, Води і Землі. (Слід зазначити, що ці елементи не є аналогами сучасних субстанцій із такими ж назвами). Древні, спираючись на священне число Три, або ж природне розташування зірок, поділили Зодіак на 12 знаків, по три на кожну пору року. Проходження Сонця через ці знаки викликало зміни на Землі, що проявлялися у тривалості дня, зміні сезонів тощо. Коли говорять, що Сонце входить у знак Овна, мається на увазі, що лінія, проведена від Землі через Сонце до зірок, пройде через початок цього сузір’я.

Аналіз Всесвіту

Давні астрономи обчислили, що Сонцю потрібно 360 днів для повного обертання по Зодіаку. Цей секрет вони приховували, зашифрувавши його в імені Мітра (де сума числових значень грецьких літер дорівнює 360). Пізніші спостереження уточнили це число до 365 днів, після чого астрономи вибрали ім’я Абраксас, яке також давало в сумі 365. Погрішність у шість годин вимагала регулярних змін у календарі, що призвело до його корекції вже в епоху Папи Григорія. Поділ кола на 360 градусів став зручним для астрономічних обчислень.

Наука та вимірювання

Ця космологічна система спиралася на виділення чотирьох всепроникних елементів. Сонце древні вважали переважно вогненною субстанцією, що також володіє якостями Повітря через свою рухливість, Води через здатність відбивати образи, та Землі через свою постійність. Подібно до цього, аналізуючи змію, вони б назвали її вогненною за силу, повітряною за швидкість, водною за звивистий рух, а земною за витривалість.

Таким чином, картина Всесвіту для древніх складалася з багатьох уявних і символічних елементів, які пізніше знайшли своє відображення в містичних системах, таких як Таро.

Такі описи є досить поверхневими та вимагають подальшого поглиблення, зокрема через додавання планетарних та зодіакальних якостей до кожного об’єкта. Наприклад, зодіакальний знак Телець — це земний знак, до того ж центральний із трьох, через які Сонце проходить навесні. Природа Тельця м’яка, тому його пов’язують із Венерою, планетою, що керує цим знаком. З іншого боку, корова — основне тварина, що дає молоко, тому її зробили Великою Богинею-Матір’ю, ототожнюючи з Місяцем, який є Матір’ю Неба, а Сонце — Отцем. Цю ідею виразили твердженням, що Місяць «екзальтований» у Тельці, тобто він виявляє найбільш сприятливий вплив, перебуваючи в цьому знаку.

Баланс Інь та Ян

Усі ці елементи поділяються та поєднуються. Спершу це створює плутанину, але коли цей принцип засвоєний повністю, він стає вкрай повчальним. Щоб зрозуміти будь-який із символів, необхідно намалювати його повну картину, яка складається з усіх інших елементів у різних пропорціях. Кожна планета впливає на будь-який об’єкт. Звичка мислити таким чином приводить до розуміння Єдності Природи, що супроводжується духовним піднесенням, якого навряд чи можна досягти іншим способом; це породжує внутрішню гармонію, що завершується прийняттям Життя та Природи.

Наближається час для аналізу та визначення цих символів, проте спершу варто закласти надійну основу, розглянувши число Два, яке досі не було належно оцінене. У Всесвіті можливі лише дві операції: аналіз та синтез — розділяти й поєднувати. «Solve et coagula», говорили алхіміки. Щоб змінити щось, його необхідно або розділити на частини, або додати новий елемент. Цей принцип лежить в основі всієї наукової думки та роботи.

Перший крок науковця — класифікація та вимірювання. Він говорить: «Цей дубовий лист схожий на інший дубовий лист; цей дубовий лист відрізняється від березового листа». Без розуміння цього ви навіть не почнете розуміти науковий метод.

Стародавні це усвідомлювали повністю, особливо китайці, які побудували свою філософію на первісному поділі з нічого. Починати слід із Нічого, інакше виникає питання: звідки взялося те, що ми постулюємо? Вони записали рівняння: Нуль дорівнює плюс один і мінус один, або 0 = (+1) + (-1).

«Плюс Один» вони назвали Ян, або Чоловічим Принципом, а «Мінус Один» — Інь, або Жіночим Принципом. Вони поєднуються в різних пропорціях, створюючи ідею Неба й Землі в досконалій рівновазі, Сонця й Місяця в недосконалій рівновазі та Чотирьох Елементів у незбалансованій формі. Китайська космологія, таким чином, є десятеричною системою й прекрасно відповідає системі, яку ми розглядаємо тут.

Древо Життя

Ця фігура заслуговує на особливу увагу, оскільки вона є основою всієї системи Таро. Неможливо надати її вичерпний опис, бо вона є універсальною. Те, що вона може означати для однієї людини, не обов’язково матиме те саме значення для іншої. Всесвіт “А” не є тотожним всесвіту “Б”. Якщо “А” і “Б” сидять за обіднім столом, “А” бачить одну сторону омара, а “Б” — іншу. Якщо вони одночасно подивляться на зірку, кут зору буде різним, хоча різниця й мінімальна.

Водночас Таро є однаковим для всіх, подібно до наукових фактів або формул. Однак важливо пам’ятати, що наукові факти, будучи універсальними в абстрактному світі, не завжди залишаються однаковими для кожного спостерігача. Навіть якщо дві особи дивляться на об’єкт з одного місця, вони ніколи не бачать його одночасно, адже й найменша доля секунди може змінити як об’єкт, так і його спостерігача.

Ми повторюємо це знову і знову, оскільки Древо Життя не є фіксованою або мертвою формулою. Це вічна схема Всесвіту, яка є такою ж гнучкою, як і сама реальність. Використовувати Древо потрібно як інструмент дослідження природи і її сил, а не як догматичну істину. Таро краще вивчати з молодого віку — воно стає опорою для пам’яті та схемою для розуму. Його варто практикувати щоденно, адже з кожним застосуванням Таро розширює свої можливості та гнучкість, стаючи найкращим способом пізнання всього існуючого.

Існує припущення, що кабалісти, які розробили Древо Життя, могли черпати натхнення від Піфагора; можливо, вони обидва спиралися на давнє джерело знання. Обидві школи погоджуються в одному: абсолютну реальність найкраще описують числа і їхні взаємодії. Варто відзначити, що сучасна математична фізика дійшла подібного висновку, відмовившись від спроб точно описати реальність єдиними термінами. Реальність тепер бачать як сукупність десяти ідей, таких як Потенціал чи Матерія. Кожна з цих ідей не має значення окремо, їх потрібно розглядати у взаємозв’язку.

Кабалісти, намагаючись зрозуміти реальність, змушені були узагальнити ці ідеї та пов’язати їх із десятковою шкалою. Таким чином, числа стають найкращим наближенням до реальності у цій системі. Наприклад, число 4 — це не просто результат додавання одиниці до трійки чи розподіл на частини, а й символ Закону, Обмеження, Влади та Стійкості.

У кабалістичній системі первинною ідеєю є Нуль, який представлений у трьох формах: Ніщо (Айн), Безмежне (Айн Соф) і Безмежне Світло (Айн Соф Аур). У цьому «світлі» виникає точка, яка стає першою позитивною одиницею – Кетер, або «Корона». Решта чисел з’являються через необхідність мислення, як показано в наступній таблиці:

Неаполітанський порядок

Він має таку назву, бо був створений в Неаполі. Таблиця нижче показує, що кожен об’єкт чи ідею можна описати за допомогою десяти чисел:

61 =0.
61 + 146 = 0 як невизначений (простір).
61 + 146 + 207 = 0 як основа Можливої ​​Вібрації.

1. Крапка: позитивна, але невизначена.
2. Крапка: відмінна від однієї іншої.
3. Крапка: визначається щодо двох інших.
   Безодня між Ідеальним та Актуальним.
4. Крапка: визначається трьома координатами. Матерія.
5. Рух (час): Хе, Утроба; бо події можуть відбуватися лише через Рух та у Часі.
6. Крапка: тепер самоусвідомлююча, бо здатна визначати себе в попередніх термінах.
7. Крапка: її ідея Блаженства (Ананда).
8. Крапка: її ідея Думки (Чіт).
9. Крапка: її ідея Буття (Сат).
10. Крапка: її ідея Самої Себе здійснена у всій повноті.

Далі ми зустрічаємо необхідність звернутися до астрологів, щоб приписати числам моральні ідеї. Це частково базується на досвіді, а частково на традиції. Древо Життя – це перша спроба об’єднати Ідеальне й Реальне. Наприклад, число 7 відповідає Венері, а число 8 — Меркурію. Зв’язок між числами 1 і 6 стосується Місяця, а між 3 і 6 — знаку Близнюків.

Хоча точний сенс цих зв’язків може бути важко визначити через складність дослідження, почати роботу з Древом Життя доволі просто. Необхідно лише базове розуміння астрономії та планет.