Коло в магії 💫 Портал між Світами

Що таке коло в принципі?

Піфагорійці, відомі своїм глибоким дослідженням сакральної геометрії та нумерології. Вони асоціювали коло із числом 10 або декадою, а також вважали десятку символом досконалості та божественної завершеності. Воно охоплює всі числа, що були до нього, служачи вершиною духовної еволюції. Декада означає нескінченні можливості в царстві творіння, нагадуючи нам про нашу невіддільну божественність і глибокий взаємозв’язок усіх речей.

Чому декада має саме такі властивості?

Декада — трикутне число (його можна було представити у вигляді рівностороннього трикутника).

Тетрактис — це діаграма, що складається з чотирьох рядів точок, у кожному рядку зростає кількість точок, починаючи з однієї та закінчуючи чотирма, розташованими у вигляді рівностороннього трикутника. Тетрактис іноді згадували грецькою літерою Дельта (Δ). Піфагорійці вважали його настільки святим, що молилися йому і прославляли його:

 Благослови нас, божественне число, ти, що породив богів і людей! О святий, святий Тетрактис, ти, що містить корінь і джерело вічно поточного творіння! Бо божественне число починається з глибокої, чистої єдності, аж доходить до святої четвірки; потім воно породжує матір усього, всеосяжну, всеобмежувальну, первородну, незмінну, невтомну святу десятку, ключницю всього.

Крім того, піфагорійці клялися самим тетрактисом:

Цим чистим, святим іменем із чотирьох літер на висоті, вічним джерелом природи й джерелом, батьком усіх душ, що живуть, ним, з вірою знайшов клятву, я клянусь тобі.

Перші чотири числа символізують musica universalis і Космос як:

• Монада – Єдність
• Діада – Сила (peras/apeiron)
• Тріада – Гармонія
• Тетрада – Космос

Чотири ряди разом становлять десять, єдність вищого порядку. Тетрактис представляє також організацію простору:

• перший ряд представляє нульові розміри (точку)
• другий ряд представляє один вимір (лінію з двох точок)
• третій ряд представляє два виміри (площина, визначена трикутником з трьох точок)
• четвертий ряд представляє три виміри (тетраедр, визначений чотирма точками)

Половина 10 дорівнює 5, середнє число; якщо ми візьмемо наступне вище та наступне нижче числа 6 і 4, їхня сума буде 10; наступні два в подібній послідовності, 7 і 3, також складуть 10; і так далі у всіх цілих числах, тобто 8 і 2, 9 і 1, дають однаковий результат, що вказує на абсолютну симетрію декади.

От що говорить про декаду Генрі Корнеліус Агриппа у другій книзі “Окультної філософії”:

Число десять називають … універсальним числом, повним, що означає повний перебіг життя: бо поза цим ми не можемо рахувати, окрім повторення; і воно або передбачає всі числа в собі, або пояснює їх самим собою та своїми власними, шляхом їх множення: отже, воно вважається різноплановою релігією та силою, і застосовується для очищення душ. Тому Стародавні називали церемонії Денарією, тому що ті, хто мав спокутуватись і приносити жертви, мали утримуватися від певних речей протягом десяти днів. Звідки серед єгиптян був звичай для тих, хто приносив жертву Іо, постити десять днів раніше, про що Апулей свідчить про себе, кажучи: Було наказано, щоб я протягом десяти днів утримувався всього м’яса і постився… Отже, усі десятки мають у собі щось божественне…

І що з того?

Вищеназвані властивості декади ми можемо справедливо проєктувати на коло і постулювати наступне:

• коло символізує божественність усіх речей та створінь;
• коло символізує єдність і місткість (всередині самого себе) усіх речей і створінь;
• коло символізує процес утворення кожної розмірності простору, а також його результат;
• коло символізує початок і кінець усього (сучасною мовою — цикл).

В результаті у нас виходить ідеальна фігура для того, щоб укладати в неї будь-який магічний акт, процес чи результат такого процесу, адже вона сама собою символізує усі ці речі. У наступному розділі буде приведено деяку невелику викладку застосувань кола в магії, і ми зможемо переконатися у справедливості цього припущення.

Де ми можемо зустріти коло в магії?

Практично кожна магічна традиція використовує фігури окреслення сакрального простору у тій чи іншій формі. Залежно від магічного напрямку, Кола Мистецтв можуть різнитися за складністю, кількістю необхідних елементів, способом виконання тощо: від складних фігур із заплутаною сакральною геометрією, символами та священними іменами (див. Clavicula Solomonis, обряд Тритеміуса, Мюнхенський посібник або Heptameron), до звичайного кола з гілок, каміння, солі чи крейди, яке часто практикує традиційне відьомство.

Незалежно від форми виконання, набір функцій Кола Мистецтв залишається приблизно однаковим:

• Окреслення сакрального простору, символічне відділення його від решти профанного світу. Так, для встановлення кола часто використовують окремі невеличкі ритуали, суть яких полягає в очищенні (див. наступний пункт) і проголошенні простору благословенним певними духовними силами. Для цього, залежно від традиції, необхідне вібрування божественних імен, проведення конкретних ритуальних дій із використанням магічних знарядь тощо. Перед відкриттям ритуалу також часто використовують формули на вигнання непосвячених (згадаємо лишень знамениту “Hecas! Hecas! Este bebeloi!”, яка була успадкована Орденом Золотого Світанку від Ἐλευσίνια Μυστήρια, найзнаменитіших ритуальних таїнств Давньої Греції).
• Утримання всередині сакрального простору енергетичної чистоти (або тих енергій, які маг туди запросив при освяченні). Як уже було сказано раніше, простір всередині Кола Мистецтв є священним і чистим. Як правило, ритуальному очищенню передує фізичне (наприклад, вимітання ритуальною мітлою у віккан, або банальне вологе прибирання). Перед тим, як увійти в Коло Мистецтв зазвичай проводяться певні ритуали (наприклад омовіння, зодягання), направлені на підготовку мага до входження у сакральний простір.
• Захист мага від зовнішніх впливів, енергій та сутностей у процесі ритуалу. Особливо це стосується ритуалів виклику, коли маг знаходиться у Колі Мистецтв, а дух, якого викликають — поза його межами, у Трикутнику. Ця частина функціоналу Кола Мистецтв випливає із попередніх двох: коло — це чисте місце, куди не може потрапити непосвячений або непроханий “гість”.

Символи та схеми

Дерево Сефірот

Одною із найвідоміших схем західного окультизму є, безперечно, Дерево Сефірот:

Ця схема сходження божественного світла — надзвичайно відомий візуальний образ для практиків західного світу. Але чому вони репрезентуються колами, а не, скажімо, квадратами?

Відповідь на це питання полягає у природі самих сефірот (до речі, це слово деякі дослідники пов’язують зі словом sefer — слово, separ — межа, sapir — сапфір, що вже натякає на їх природу). Трактування цього символу дуже залежить від глибини метафізичного погляду на них — від властивостей творця відносно свого творіння та стадій творіння до окремих аспектів Бога і людини, що одночасно є основними елементами світу.

У будь-якому випадку, символізм кола для цих концепцій є ідеальним: коло, як було сказано вище, передає божественність усіх речей, їх вкладеність самих у себе, а також циклічний процес існування і створення. Зрештою, сефірот — вмістилища божественного світла, що тільки додає їм відповідної “круглої” природи.

Іще яскравіше це демонструє схема Іґулім — старший і менш популярний спосіб представлення концепції сефірот. Тут вони зображені у вигляді концентричних кіл, зовні яких (білий простір) знаходиться Творець, а в центрі (чорна точка) – наш світ.

Символи планет

Символи планет зазвичай (але не завжди) розбиваються на чотири загальні елементи: коло, що позначає дух, півмісяць, що позначає розум, хрест, що позначає практичну/фізичну матерію, і стрілку, що позначає дію чи напрямок.

Для початку розберімо основні символи, які є не чим іншим, як компонентами, що складають різні планетарні символи:

Найяскравішим прикладом кола-гліфа є, імовірно, Сонце. У гліфі Сонця коло духу та життєвої сили містить точку в центрі, яка символізує центральне положення Сонця стосовно решти наших планет. Окрім того, представлення Сонця як точки у колі натякає нам на концепцію мікрокосма всередині макрокосма.

Окрім цього, коло присутнє у складі гліфів Венери, Марса, Меркурія (детальне трактування їх символів нехай залишається на розсуд читача).

Висновок

Магічне коло є однією з найважливіших сакральних фігур у багатьох окультних традиціях, виступаючи не лише символом досконалості та божественної завершеності, а й потужним інструментом для захисту, очищення та окреслення священного простору. Його геометрична та символічна природа втілює гармонію, єдність та цикл творіння, дозволяючи магу захищати себе від зовнішніх впливів під час ритуалу та концентрувати енергію для досягнення бажаного результату. Незалежно від того, використовується воно у традиційному відьомстві, церемоніальній магії або сучасних езотеричних практиках, коло залишається універсальним символом духовної інтеграції, що відображає зв’язок між мікрокосмом людини і макрокосмом всесвіту.