Історія Таро та різноманітність систем

Таро Еттейли

Жан-Батист Альетт (1738-1791), більше відомий як Еттейла, одним з перших спробував реконструювати «Книгу Тота» — створити колоду Таро, яка відображала б езотеричну традицію Стародавнього Єгипту. Впродовж 1783-1787 року п’ять брошур, у яких розвивав ідею єгипетського походження Таро, а 1783-го виготовив свою версію колоди Таро. Щоправда, жоден екземпляр цієї колоди до нас не дійшов.

Утім послідовники Еттейли на початку XIX століття за його описами відновили цю колоду. І сьогодні Таро Еттейли існує у двох варіантах: «Grand Etteilla Tarot» (Таро «Гранд Еттейли») і «Le Livre de Thoth. Tarot D’Etteilla» (Таро Еттейли «Книга Тота»). До того ж ці колоди різняться між собою.

У чому полягають особливості Таро Еттейли?

Карти мають суцільну нумерацію, від 1 до 78, причому аркан «Божевілля, або Алхімік» (Блазень) є останньою картою колоди під номером 78. Пророчі значення підписані просто на картах для прямого й перевернутого положення.

Французьке окультне Таро

Найважливішою фігурою французького окультизму був Альфонс Луї Констан (1810-1875), більше відомий як Еліфас Леві. Він називав Таро «Книгою Гермеса» і вважав, що воно сягає часів патріарха Еноха. Еліфас Леві вбачав взаємозв’язок системи Таро з кабалістичним Деревом Життя і, як і Кур де Жебелен, дотримувався думки, що Старші аркани пов’язані з 22 літерами староєврейської абетки. У своїх дослідженнях Леві використовував Марсельське Таро, хоча й вважав його спотвореною часом «Книгою Гермеса».

Він хотів створити свою колоду Таро, яка розкривала б езотеричні доктрини арканів, але цей задум так і не було втілено в життя. Особливе значення має книжка Еліфаса Леві «Вчення і ритуал вищої магії», присвячена окультним аспектам арканів Таро. Цікава також і структура цього твору: він складається з двох томів, кожен з яких містить 22 розділи, присвячені темам, так чи інак пов’язаним зі Старшими арканами Таро в їхньому окультному прочитанні.

Сучасні адепти Таро цінують внесок, який вніс у їхню традицію де Жебелен, проте вважають його недалеким інтерпретатором, а ось Еттейллу вважають набагато проникливішим і найталановитішим магом. Саме йому вдалося вперше пов’язати Таро з герметичною філософією.

Важливо зазначити, що, на думку Е. Леві, аркан Блазень (або Дурень), який не має номера, має розташовуватися між XX (Страшний Суд) і XXI арканами (Світ), а послідовність Старших арканів має починатися з 1 аркана (Маг), якому має відповідати перша буква староєврейської абетки «алеф» (II аркану, Папесі, відповідно, друга буква, III аркану — третя тощо).

Еліфас Леві, по суті, став засновником французького окультного Таро, попри те що своєї колоди так і не створив.

Його ідеї згодом підтримали багато окультистів, зокрема Жерар Анкосс (1865-1916), який писав під псевдонімом Папюс. Він був відомим окультистом і кабалістом, творцем ордену Мартиністів і членом кабалістичного ордену Рози та Хреста.

Визначальними для розвитку Таро стали дві написані ним книжки: «Циганське Таро» і «Пророче Таро». Папюс дотримувався того порядку Старших арканів, про який говорив Еліфас Леві. Що стосується провісних значень Молодших арканів, то він їх цілком запозичив у Еттейли. Французьке окультне Таро, що використовується у практиці віщування, було розроблене Папюсом.

Прототипом французької системи Таро можна вважати колоду, намальовану художником Габріелем Гулина, яка додавалася до книжки Папюса «Пророче Таро» (1909 рік). Це були чорно-білі ілюстрації, які читачам пропонувалося вирізати, наклеїти на картон і розфарбувати самотужки.

Нині існує багато колод, що належать до традиції французького Таро, серед яких: «Еклектичне Таро» («Eclectic Tarot»), «Таро Лабіринт» Луїса Ройо («The Labyrinth Tarot»), Кабалістичне Таро Г. О. М. тощо.

Англійське окультне Таро

У 1888 році сталася важлива для розвитку окультизму і Таро подія — в Англії було створено герметичний орден «Золота Зоря». Найвпливовішою постаттю в ордені був один з його засновників Семюель Ліддел Мак-Грегор Мазерс (1854-1917), який і написав більшість орденських матеріалів, зокрема і щодо Таро.

В освітній програмі ордену Таро відводилося важливе місце. У «Золотій Зорі» Таро вважалося системою, призначеною насамперед для магічних практик, а не для передбачення.

Однією з ключових ідей герметизму є принцип відповідностей. Згідно з ним явища з різних площин буття виявляють разючу подобу, а все, що існує, підпорядковане єдиним законам. Хімічні речовини тотожні слова, небесним тілам та математичним символам, а наш світ подібний до вищих, прихованих від людини світів. Це припущення і уможливлює магію та алхімію, в основі яких лежить символічне відтворення цих тотожностей.

Англійські окультисти мали свій погляд на порядок Старших арканів і розробили для них свої списки значень. Істотних змін зазнали Молодші аркани, значення і сенси яких також було переосмислено.

У «Золотій Зорі» існувала внутрішня колода для членів ордену. І кожен з них мав створити свою колоду за цим зразком. Орденська колода до нас не дійшла, однак нині існують в колоди, виготовлені на основі матеріалів ордену: Таро «Золотої зорі» Роберта Вонга, випущене 1977 року, і Магічне Таро «Золотої зорі» Са Табати Цицеро (1989).

Система Таро Вейта

Однією з ключових подій в історії Таро, якщо не найважливішою, є поява 1910 року колоди Артура Едварда Вейта (1857-1942), намальованої Памелою Колман Сміт (1878-1951), англійською художницею і театральним декоратором американського походження. Цю колоду ще часто називають Таро Райдера-Вейта (Вільям Райдер перший видавець колоди). Разом з нею вийшла друком книжка Вейта «Ілюстрований ключ до Таро», в якій розглядається символізм арканів і їхні провісні значення.

Новизна Таро Вейта полягала в тому, що це була перша колода Таро для ворожіння, в якій абсолютно всі карти мали ілюстрації. Причому, як зауважує сам Вейт, Старші аркани своєю символікою відображають езотеричні ідеї, а сюжети Молодших арканів — пророчі значення. Вище ми розповідали про Таро Сола-Буска, в якого Памела Колман Сміт запозичила деякі сюжети. На відміну від Таро Сола-Буска, колода Вейта розроблялася саме для передбачень. Попри те що Артур Вейт був членом «Золотої Зорі» і його колода багато в чому наслідує традицію ордену, не варто вважати Таро Вейта представником «Золотої Зорі». Зіставлення сюжетів колоди та значень карт, які дає сам Вейт у книжці «Ілюстрований ключ до Таро» зі значеннями арканів, розробленими в ордені, а також з традиційними французькими значеннями, доводить, що Таро Вейта — це суміш двох систем. Особливо показовими є Шістки Числових арканів.

Уейт критикував спроби попередніх авторів надумано прив’язати Таро до історичних наративів і пропонував зосередитися на символізмі самих карт, в якому без жодних єгипетських божеств прихована та сама Тайна Традиція, яку завжди шукали окультисти. Найбільше йому нехтувала ідея зв’язку між Таро і каббалою, яка, на його думку, обмежувала та згладжувала мудрість карт.

Сьогодні колода Вейта є найпопулярнішою у світі. На її основі згодом було створено чимало інших колод, які повністю або частково її копіювали. Назвемо лише кілька з них: Таро Морган – Грір, Таро Шарман – Каселлі, Таро «Нью-Віжн», Таро «Універсальний ключ» тощо.

Таро Алістера Кроулі

У 1944 році Алістер Кроулі (1875-1947), ще один виходець з ордену «Золота Зоря», виготовив свою колоду — «Таро Тота». Крім того, він написав фундаментальну працю «Книга Тота», в якій проаналізував символізм своєї колоди і висловив чимало нових ідей щодо Таро загалом.

«Таро Тота» — це колода, яка багато в чому ґрунтується на вченні, розробленому Кроулі й названому ним Телемою. «Таро Тота» — складна, самобутня колода, сповнена безлічі символів і нетрадиційних образів. Художниця Фріда Гарріс малювала цю колоду кілька років під пильним наглядом Кроулі. Вона використовувала принципи синтетичної проєктивної геометрії. Згодом на основі «Таро Тота» були створені інші колоди, зокрема Таро «Зірки Вічності», «Віа Таро», «Розетта Таро» та інші.

Висновок

Ми розповіли про головні традиції Таро. Проте існують окультні колоди, які мають яскраві відмінності, що унеможливлюють віднесення їх до певної групи. Наприклад, Таро Германа Гайндля, яке багато в чому ґрунтується на традиціях Алістера Кроулі, таке унікальне за своєю образністю, назвами Числових арканів і рангами Придворних, що його не можна вважати належним до якоїсь із груп, описаних вище.

Окрім того, існує багато колод Таро, що з’явилися наприкінці XX початку XXI століття і не є окультними. До них можна віднести майже всі колоди, створені за мотивами картин відомих художників: Таро імпресіоністів, Таро Альфонса Мухи, Таро Густава Клімта тощо.

Ми ж розглядаємо та надаємо перевагу системі Таро Вейта, найвідомішій у світі. Колода Вейта стала підґрунтям для формування цілої традиції. Щороку з’являються нові колоди, і найчастіше за основу в них взято звичного класичного Вейта.